Уряд оновив Нацстратегію безбар’єрності, вперше включивши ЛГБТІК+ до ключових соціальних груп
Український уряд зробив важливий крок у напрямку рівності та інклюзії, оновивши Національну стратегію із створення безбар’єрного простору на період до 2030 року. У документі вперше прямо враховано потреби ЛГБТІК+ спільнот як окремої соціальної групи, що є важливим сигналом державної підтримки.
Святослав Шеремет увагу до цього рішення, підкресливши, що відтепер поняття безбар’єрності «вже враховує контекст ЛГБТІК+». Він зазначає:
«Низький рівень культури усвідомлення цінності і важливості створення безбар’єрного простору вимагає активізації просвітницької діяльності та подолання дискримінації».
Оновлена Нацстратегія констатує, що «в політичному та громадському середовищах є випадки агресивних висловлювань стосовно окремих осіб або груп населення», а також визнає «низький рівень культури толерантності, поваги, коректного спілкування та прийняття в суспільних групах тих людей, які за певними ознаками відрізняються від інших».
Документ визначає безбар’єрність як «загальний підхід до формування та імплементації державної політики для забезпечення безперешкодного доступу всіх груп населення до різних сфер життєдіяльності». Серед очікуваних результатів упровадження Стратегії – «рівні умови участі у всіх сферах суспільного життя», включно з можливістю отримувати якісні соціальні, освітні, правничі та медичні послуги, а також рівні можливості для культурного і креативного самовираження.
Шеремет наголошує на практичному значенні цих положень:
«Безбар’єрний доступ для ЛГБТІК+ до адміністративних послуг включає можливість зареєструвати сімейне партнерство та безперешкодно надати другому/другій в родині обов’язки піклування щодо дитини».
В оновленому документі прямо вказано, що «суспільне прийняття, взаємоповага та згуртованість посилюють соціальний капітал», а серед завдань уряду – проведення просвітницьких кампаній «щодо підвищення рівня толерантності, недискримінації, розуміння цінностей різноманіття та суспільного прийняття, поваги, безбар’єрної комунікації і коректної мови спілкування».
За словами Шеремета, цей стратегічний документ «охоплює всі можливі соціальні сфери — від охорони здоров’я до правничої допомоги, від творчої самореалізації до сфери праці» та стане основою для впровадження політик інклюзії на національному й місцевому рівнях. Він підкреслює:
«Тепер маємо підстави контролювати, щоби впровадження політик безбар’єрності відбувалося на засадах, інклюзивних до ЛГБТІК+».
Оновлена Нацстратегія безбар’єрності стала першим державним документом такого рівня, який не лише визнає ЛГБТІК+ частиною українського суспільства, а й встановлює чіткі орієнтири для подолання дискримінації та створення рівних можливостей для всіх.
Повністю документ можна почитати тут:
