На YouTube-каналі «Гендер Зед» вийшов новий випуск програми «Гей-пропаганда», присвячений темі присутності ЛГБТ+ людей у Збройних силах України. Ведуча Тала Андреєва разом із героями програми досліджує, з якими викликами стикаються військові з ЛГБТ-спільноти, чому суспільство одночасно дякує армії та засуджує відкритих геїв і лесбійок на фронті, а також як російська пропаганда підживлює українську гомофобію.
Висловлювання Віктора Розового
У вересні 2024 року український комік і колишній військовий Віктор Розовий висловився, що на фронті він «не бачив цієї лівої х_ні», маючи на увазі ЛГБТ-спільноту та фемінізм. Це висловлювання викликало хвилю обурення й активну дискусію. Багато користувачів наголошували, що такі заяви ігнорують реальність — присутність ЛГБТ-військових на передовій — та вимагали наводити факти й статистику.
Скільки ЛГБТ+ у ЗСУ?
За оцінками активістів, від 5% до 10% українських військових можуть бути представниками ЛГБТ-спільноти. Проте ставлення до них у війську неоднозначне. Одні підрозділи приймають і підтримують своїх побратимів та посестер, інші — реагують відстороненням, жартами чи навіть відвертою дискримінацією.
Деякі військові розповідають, що після камін-ауту колеги почали уникати спілкування з ними, аби самих не запідозрили у гомосексуальності. Такі випадки іноді призводять до ізоляції в колективі, втрати авторитету чи навіть спроб самогубства.
Голоси з армії
У випуску згадано приклад молодого артилериста Павла, який відверто говорить, що ЛГБТ-військові реально воюють і виконують бойові завдання. Хоча жартів і стереотипів у колективах не бракує, у багатьох випадках побратими зрештою підтримують відкритих військових.
Водночас є трагічні історії, як-от 19-річного асексуального солдата Дмитра, який через переслідування зазнав погроз, брак підтримки від командування і був змушений перевестися до іншої бригади.
Трансгендерні люди в армії
Окрема увага у випуску приділена трансгендерним військовим. Вони стикаються з проблемами, коли дані в документах не відповідають їхній гендерній ідентичності, а також із труднощами спільного проживання у казармах та доступом до гормональної терапії.
Скандал із прапором на похороні
У програмі згадується й інцидент у Києві після прощання з художником і військовим Давидом Чичканом. Голова організації «Українські ЛГБТ військові та ветерани за рівні права» Віктор Пилипенко разом із побратимами ніс райдужний прапор. Це викликало конфлікт із командиром «Російського добровольчого корпусу» Денисом Нікітіним, який намагався відібрати стяг, вважаючи ЛГБТ-символіку недоречною. Інцидент завершився сутичкою та втручанням поліції.
Юридична нерівність і суспільне лицемірство
У випуску також наголошено, що в Україні досі немає закону про цивільні партнерства, через що партнери ЛГБТ-військових позбавлені права на відвідування у лікарнях, прийняття рішень у критичних ситуаціях чи отримання компенсацій.
Тала Андреєва підкреслює: українські ЛГБТ-військові воюють не лише проти російської агресії, а й проти внутрішньої гомофобії. І водночас ставить питання — що небезпечніше для суспільства: гомофобія чи лицемірство?
