Після заяви прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона про підтримку України на шляху до врегулювання правового статусу одностатевих партнерств у межах євроінтеграції, в Україні знову пролунала хвиля гомофобної риторики. Цього разу — з боку голови Дніпропетровської обласної ради Миколи Лукашука та народного депутата від «Слуги народу» Євгена Петруняка. Обоє політиків поширили дезінформацію, заявивши, нібито прем’єр Швеції «вимагає від України запровадження одностатевих шлюбів».
Про це у соцмережах Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”.
У відповідь на запит грузинського інформагентства Interpressnews міністерка зі справ Європейського Союзу Швеції Джессіка Розенкранц пояснила справжню позицію уряду:
«Швеція має тривалий досвід підтримки та просування прав ЛГБТІ спільнот і з гордістю продовжуватиме це робити. Договори ЄС гарантують повний правовий захист прав усіх меншин, включаючи ЛГБТІ спільноту. Усі громадяни ЄС мають однакове незаперечне право жити вільно від дискримінації, ненависті чи погроз насильством. Це основна цінність нашого Союзу та невід’ємна умова для будь-якої країни-кандидатки. Однак, законодавство ЄС не вимагає від держав-членкинь чи країн-кандидаток прийняти у своєму відповідному законодавстві точно те саме поняття шлюбу».
Попри поширений міф, на рівні ЄС немає вимоги до країн-членкинь чи кандидаток запроваджувати саме одностатеві шлюби. Натомість, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, усі держави-членкині Ради Європи зобов’язані забезпечити одностатевим парам юридичне визнання і доступ до базових прав, що зазвичай надаються подружжю.
Станом на сьогодні, з 27 країн ЄС одностатеві шлюби легалізовані в 16 із них (деякі також мають цивільні партнерства), а ще у 7 країнах існує інститут зареєстрованого цивільного партнерства для одностатевих пар. Лише в Польщі, Словаччині, Румунії та Болгарії наразі не існує жодної форми юридичного визнання таких союзів. Але й ці держави не зможуть уникнути змін — рішення ЄСПЛ зобов’язують їх запровадити хоча б інститут партнерства. Зокрема, польський уряд уже розробляє відповідний законопроєкт, хоча його перспективи залишаються невизначеними.
Небажання цих урядів дотримуватись стандартів прав людини стало викликом для Європейського Союзу. Їхня позиція підриває єдність ЄС та породжує юридичні проблеми, особливо на тлі загрози з боку Росії — одного з найбільших експортерів гомофобії та трансфобії у світі. Тому керівні органи ЄС зосереджують увагу на країнах-кандидатках, які мають вирішити ці питання ще до вступу до Євросоюзу.
Характерним прикладом є Чорногорія — одна з найперспективніших країн-кандидаток на членство в ЄС, яка легалізувала одностатеві партнерства ще у 2020 році. І, як показує практика, це не спричинило жодних негативних наслідків ані для суспільства, ані для держави.
