Як мікроагресія маскується під компліменти: новий епізод подкасту «Потрошку»

У черговому епізоді подкасту «Потрошку» ведуча Таня Касьян пояснює, що таке мікроагресія, як вона проявляється у повсякденному спілкуванні та чому навіть «компліменти» можуть завдавати шкоди.

Випуск починається з прикладу: коли Дональд Трамп на офіційній зустрічі запитав президента Ліберії, де той навчився так добре говорити англійською. Попри нібито позитивне формулювання, ця фраза є прикладом мікроагресії – прихованої упередженості, яка знецінює ідентичність людини або групи. Таня Касьян наголошує: якби Трамп знав історію Ліберії, то знав би, що англійська – офіційна мова цієї країни.

У подкасті звучить визначення нейробіологині Тари Сварт: мікроагресія – це тригер, який змушує людину відчути себе «іншою» чи «неправильною». Часто мікроагресії виглядають як компліменти або жарти, але несуть у собі приховане повідомлення: ти не належиш, ти – інший.

Випуск детально розглядає три типи мікроагресій за класифікацією психолога Дералда Сю:

• Microassaults – усвідомлені образи або дискримінаційні дії (наприклад, гомофобні висловлювання).

• Microinsults – несвідомі образи, які принижують особу (наприклад, «як для жінки, ти добре водиш авто»).

• Microinvalidations – заперечення досвіду людини з маргіналізованої групи (наприклад, «гомофобії в Україні не існує»).

Таня наводить приклади з власного досвіду, зокрема реакцію на її українську мову як уродженки Маріуполя, або нав’язливу «турботу» від керівниці щодо талії співробітниць. Вона також наголошує, що мікроагресія шкодить як окремим людям, так і колективам – руйнує довіру, створює відчуття виключення, підвищує рівень тривожності.

Щоб уникати мікроагресій, ведуча радить:

• Задавати відкриті питання замість припущень.

• Уникати узагальнень і стереотипів.

• Слідкувати за тоном гумору.

• Перевіряти власні упередження.

«Бережіть себе, а не свої стереотипи», – підсумовує Таня Касьян.

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!