“Потрошку” повертається: Чому принципи DEI стали “ворогами” у США і чому Україні не варто йти цим шляхом
Подкаст “Потрошку” від Точка опори ЮА з новим сезоном, щоб розібратися у складному питанні: чому у США спостерігається такий відкат від принципів DEI (різноманіття, справедливість та інклюзія)?
Ведуча та авторка подкасту, Тетяна Касьян, виконавча директорка Точка опори ЮА, тренерка з ґендерної рівності, різноманіття та інклюзії, та укладачка “Довідника безбар’єрності”, пояснить, кого лякає зростання представництва різних груп у бізнесі, університетах і медіа, як Білий дім став таким “правим”, і чому для України це все не вихід.
Слухати випуск можна на різних подкаст-платформах і YouTube за цим лінком:
DEI: Що це і чому це важливо?
На початку подкасту Тетяна Касьян нагадує слухачам про значення термінів DEI:
- Diversity (Різноманіття): Це відмінності між людьми за віком, статтю, національністю, сексуальною орієнтацією, кольором шкіри, статусом інвалідності, статусом ветерана/ветеранки тощо. Це визнання того, що ми всі різні.
- Equity (Справедливість): Це створення умов, щоб кожна людина мала рівні можливості, враховуючи її унікальний досвід, потреби та обставини. Тетяна наводить приклад з дітьми, яким треба дати фрукти: якщо в однієї дитини алергія на банани, то справедливість полягає в тому, щоб дати їй яблуко, а іншій – банан, щоб усі були нагодовані з урахуванням потреб.
- Inclusion (Інклюзія): Це залучення всіх людей до спільної діяльності, де кожен почувається прийнятим, важливим і має змогу брати участь на рівних. У тому ж прикладі з фруктами, інклюзія – це сидіти разом за одним столом, щоб обом дітям було комфортно і безпечно їсти разом.
В контексті України, наголошує Тетяна, принципи інклюзії особливо гостро стосуються таких груп, як ветерани та ветеранки, люди з інвалідністю, ветерани з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, а також ЛГБТК+ спільноти, особливо військових, чиї права та права їхніх партнерів/партнерок досі не захищені законодавством.
Відкат DEI у США: “Перші дзвіночки” та “Проєкт 2025”
Тетяна Касьян розповідає про конференцію у Відні, де вона слухала економіста Єнса Шадендорфа, який досліджує наслідки боротьби Дональда Трампа та його союзників проти принципів DEI. Шадендорф працює над новою книгою, що аналізує, як політика президента США впливає на бізнес, робочі місця та суспільство в Європі.
Серед “перших дзвіночків” відкату DEI, що передували приходу Трампа до влади, Тетяна виділяє:
- Активізацію правих рухів: Наприклад, у Флориді та Техасі зріс рух Moms for Liberty, що виступає за заборону книжок і програм у школах, які містять теми расового різноманіття або ЛГБТК+.
- Ухвалення законів на рівні штатів: Техас у 2023 році ліквідував усі програми DEI в університетах, а також ухвалив суворіші правила щодо абортів. Аналогічні обмеження щодо абортів та заборони книг про ЛГБТК+ були прийняті в інших штатах, таких як Теннессі, Алабама, Міссурі, Айова та Огайо.
- Посилення ролі “тех бро”: Деякі впливові лідери технологічної сфери, такі як Ілон Маск, фінансово та політично підтримували Трампа. Компанії-гіганти (Google, Microsoft, Amazon, Meta, Apple, Uber) були серед основних донорів його інавгурації.
Ключовим елементом у цій зміні курсу став “Проєкт 2025”, опублікований у квітні 2023 року впливовим американським консервативним аналітичним центром The Heritage Foundation. Цей 900-сторінковий документ є планом масштабної перебудови федерального уряду США у разі перемоги Дональда Трампа, спрямованим на “закладання основи для Білого дому, більш прихильного до правих”. План включає:
- Звільнення тисяч державних службовців та їхнє заміщення лояльними консерваторами.
- Зменшення ролі регуляторів та скорочення екологічних норм.
- Просування консервативних поглядів, зокрема обмеження прав ЛГБТК+, посилення заборон на аборти.
- Активне протистояння DEI ініціативам у школах, університетах і компаніях.
Наслідки нового курсу: Від Білого дому до бізнесу
Незважаючи на те, що Дональд Трамп публічно дистанціювався від “Проєкту 2025”, багато з його виконавчих указів після перемоги збігаються з цим планом. Зокрема, у січні 2025 року були підписані накази, що скасовують федеральні програми DEI, звільняють пов’язаних з ними співробітників та забороняють використання DEI у федеральних контрактах. Трамп заявив, що адміністрація Байдена “нав’язала незаконні моральні програми дискримінації, які прикриваються назвою різноманіття, справедливість та інклюзія”. Тетяна Касьян підкреслює, що це є повним перекручуванням фактів, адже DEI, навпаки, спрямовані на усунення дискримінації.
Крім того, США офіційно вийшли з Всесвітньої організації охорони здоров’я та Паризької угоди, що скасувало їхні міжнародні кліматичні зобов’язання. Було також обмежено громадянство за народженням для дітей нелегальних емігрантів.
Фінансування для України також було заморожено. Зокрема, організація “Точка опори ЮА” отримала листа, що забороняє продовжувати роботу над проєктом, спрямованим на інклюзію.
Особливо вражаючою стала інформаційна хвиля про “список заборонених термінів”. Хоча Білий дім офіційно не оприлюднював такого списку, федеральні агентства та організації розробили внутрішні списки термінів, яких слід уникати. Серед них були такі слова, як “рівність”, “активізм”, “адвокація”, “різноманіття”, “бар’єри”, “раса”, “ЛГБТК+”, “несправедливість”, “дискримінація” і навіть “займенники”. Наслідками використання цих слів можуть бути перегляд фінансування, скасування грантів та контрактів.
Яскравим прикладом є Колумбійський університет, якому заморозили федеральне фінансування на 400 мільйонів доларів. Під загрозою фінансового колапсу університет скасував вимогу “Diversity Statements” для найму, заборонив носити маски на протестах (для ідентифікації учасників) та розширив повноваження охорони.
Цей процес зачепив і бізнес: Meta, Amazon, Google припинили публічні програми DEI, скоротили менеджмент та прибрали елемент “справедливості” з найму та тренінгів. McDonald’s скасував програми DEI, а Pepsico, Disney, Boeing, IBM перейменували їх.
Адміністрація Трампа пішла далі, звернувшись до міжнародних компаній з вимогою зупинити DEI програми, якщо вони хочуть залишатися держпідрядниками США. Проте деякі країни, як-от Франція та Бельгія, відкрито закликали ігнорувати ці листи.
Чому DEI так лякають?
Тетяна Касьян розмірковує, чому взагалі стався цей поворот і кого лякають принципи DEI. Вона припускає, що це відбувається через представників домінантних груп, зокрема білих чоловіків, оскільки DEI означає зміну “правил гри”, де їхній вплив і привілеї можуть зменшитись. Вони бояться, що рівність для інших означає обмеження їхніх шансів.
Ілон Маск, наприклад, написав у соцмережах: “DEI – це просто інше слово для расизму. Ганьба всім, хто його використовує”. Цю позицію підхопив і Трамп, заявивши про “антибіле відчуття” в країні. Тетяна нагадує про історію сегрегації та рабства у США, підкреслюючи, що позитивні дії (підтримка вразливих груп) не є перевагами “просто через расу чи стать”, а є політикою, спрямованою на усунення історичних та системних нерівностей.
Деякі люди мають хибні уявлення про DEI, вважаючи, що це лише про расу чи стать, або що це означає найменш кваліфікованих кандидатів. Проте Тетяна зазначає, що DEI – це не про перевагу одних груп над іншими, а про розуміння унікального досвіду та переваг різноманіття. Це про те, що роботодавцю байдуже, чи це жінка, чи чоловік, чи небінарна персона – головне професійні якості та потенціал. Це про усунення бар’єрів, які люди без певних особливостей навіть не відчувають (наприклад, пандуси для людей з інвалідністю).
Насамкінець, Тетяна Касьян зазначає, що демонізація DEI може бути інструментом контролю над наративами та відволікання від важливих проблем, таких як економічна криза. Це спосіб мобілізувати виборців і посіяти розбрат, створюючи “ворога”, на якому можна сфокусувати негатив.
