Право на рівність: які зміни чекають ЛГБТІК+ українців і українок згідно з доповіддю Омбудсмана
Країну чекають нові зміни на користь ЛГБТІК відповідно до настанов, наданих Омбудсманом Дмитро Лубінець на адресу ВРУ та міністерств.
Про це у соцмережах сповіщає Святослав Шеремет.
З них і почнімо!
1️⃣ Міністерству оборони України — «запровадити механізм розгляду скарг на випадки дискримінації, зокрема за ознаками сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, у Збройних Силах України для гарантування об’єктивності, неупередженості і конфіденційності для осіб, які звертаються зі скаргами».
2️⃣ Верховній Раді України — «забезпечити розгляд та прийняття проєкту Закону України “Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо боротьби з проявами дискримінації” (реєстр. #5488 від 13 травня 2021 року)».
3️⃣ Міністерству юстиції України — «розробити та подати на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Закону про внесення змін до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу” та включити до переліку осіб, які матимуть право на безоплатну вторинну правничу допомогу, потерпілих від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ». (Солідарно з Безоплатна правнича допомога.)
4️⃣ Верховній Раді України — «забезпечити […] внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність до вимог статей 8 та 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейської конвенції з прав людини) та Регламенту Ради (ЄС) 2016/1104 про впровадження посиленої співпраці у сфері юрисдикції, застосовного законодавства та визнання та виконання рішень у справах МАЙНОВИХ НАСЛІДКІВ ЗАРЕЄСТРОВАНИХ ПАРТНЕРСТВ». Від себе додам контекст: оцей Регламент — акт «жорсткого права» ЄС, і його імплементація вже є предметом перемовин між Урядом України та Європейською Комісією / European Commission.
Всі процитовані рекомендації — з щойно опублікованої Щорічної доповіді Омбудсмана за 2024 рік. Верховна Рада України вже встигла прийняти постанову №4408-IX, згідно з якою рекомендовано «органам державної влади та органам місцевого самоврядування розглянути рекомендації, наведені у […] доповіді, та ВЖИТИ ЗАХОДІВ В МЕЖАХ КОМПЕТЕНЦІЇ».
Наведені рекомендації відповідають баченню та очікуванням спільнот ЛГБТІК+, які ми спільно з експертним середовищем формували та формулювали під час XVI Національної ЛГБТІ-конференції України – 2023 та XVII Національної ЛГБТІ-конференції України – 2024.
Головне я написав. Далі можна не читати. Але якщо маєш інтерес до деталей, аргументації та фактажу, — то будь ласка:
Увага держави Україна до забезпечення рівності прав для ЛГБТІК зростає. Про це свідчить Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році, підготовлена Омбудсманом із урахуванням експертної та адвокаційної позиції громадського суспільства, звітів і статистичних відомостей, наданих нашими організаціями, зокрема Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”.
Доповідь офіційно представлена з трибуни парламенту та взята до уваги парламентською постановою рівно на Першотравень — 01.05.25.
В Доповіді Омбудсман видає базу: «Українське законодавство у сфері недискримінації ще не повністю відповідає європейським і міжнародним стандартам […] кримінальне законодавство не охоплює СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ».
Разом із тим, «дотримання принципів рівності та недискримінації це […] важлива умова європейської інтеграції України».
Але маємо і позитив: «Цього року Україна поліпшила показник згідно з Індексом верховенства права за критерієм “Рівне ставлення та відсутність дискримінації” та зараз посідає 35 місце серед 142 країн» (джерело: Індекс верховенства права, 2024 рік, Україна).
Омбудсман виділив традиційно ЛГБТІК-тематику в окремий розділ, який у цій Доповіді має номер і назву «10.1.1. Захист права на рівність ЛГБТІК+людей».
Омбудсман наголошує на потребі правового визнання сімей, заснованих на партнерстві двох осіб однієї документальної статі: «Україна як держава, яка активно увідповіднює національне законодавство міжнародним стандартам прав людини, зокрема в процесі євроінтеграції, повинна приділяти увагу захисту прав ЛГБТІК+спільноти. Одне з найбільш актуальних питань у цьому контексті та важливий елемент забезпечення права на рівність для ЛГБТІК+людей – прийняття законодавства про РЕЄСТРОВАНІ ПАРТНЕРСТВА, яке дозволить врегулювати правові механізми захисту, зокрема для одностатевих пар, і забезпечить рівність у реалізації низки соціальних, майнових і особистих прав ЛГБТІК+партнерів і партнерок». Як бачимо, Омбудсман не цурається вправно використовувати фемінітиви, і цей ще один плюс Доповіді-2024.
Омбудсман наголошує на правовій позиції Європейського суду з прав людини у стратегічній справі «Маймулахін і Марків проти України»: «держави […] зобов’язані створити нормативно-правову базу, яка дозволяла б ОДНОСТАТЕВИМ ПАРАМ ОТРИМАТИ НАЛЕЖНЕ ВИЗНАННЯ ТА ЗАХИСТ ЇХНІХ СТОСУНКІВ». Позиція самого Уповноваженого така: «Запровадження реєстрованих партнерств […] є важливим етапом гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами прав людини».
Далі — увага до злочинів, мотивованих нетерпимістю, зокрема гомофобією та трансфобією: «Окремим питанням залишаються фізичні напади на людей з-поміж ЛГБТІК+. […] мережа моніторингу Центру „Наш світ“ 2024 року зафіксувала 75 випадків дій на ґрунті гомофобії/трансфобії, дискримінації та інших порушень прав людини у різних сферах, що на 34% більше, аніж 2023 року. Зокрема йдеться про зростання гомофобної та трансфобної агресії від приватних осіб або груп (51 випадок порівняно із 25 за 2023 рік)». Від себе додам, що в звіти потрапляє традиційно лише верхівка айсбергу, бо поширеною практикою є замовчування інцидентів на ґрунті гомофобії та трансфобії самими потерпілими через острах вторинної дискримінації та ретравматизації. (FYI, Національна поліція України, Департамент головної інспекції та дотримання прав людини.)
Окремий розділ Доповіді за номером 10.1.4 присвячений протидії мові ворожнечі. Омбудсман акцентує, що «відповідно до статті 36 Закону України “Про медіа” на території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео заборонено поширювати висловлювання, що розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість, підбурюють до дискримінації чи утисків до окремих осіб чи груп осіб за ознакою […] СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ, ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ». Насправді, відповідний контроль уже доволі ефективно здійснюється Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.
Окремий розділ Доповіді присвячений вчиненню злочинів на ґрунті нетерпимості (10.1.5). Як повідомляє Омбудсман, «11.04.2024 ЄСПЛ виніс рішення у справі “Картер / Nick Carter проти України” (рішення стало остаточним у листопаді 2024 року) за заявою потерпілого від словесних і фізичних нападів через його сексуальну орієнтацію». Суд у цій справі «дійшов висновку, що “було важливо, аби відповідні національні органи влади провели розслідування, вживаючи всіх розумних заходів для ВИКРИТТЯ РОЛІ МОЖЛИВИХ ГОМОФОБНИХ МОТИВІВ для здійснення нападу, оскільки без такого суворого підходу правоохоронними органами злочини, умотивовані упередженнями, неминуче розглядатимуться нарівні зі звичайними справами без такого підтексту, а байдужість, що стане результатом, буде еквівалентною офіційній згоді чи навіть потуранню злочинам на ґрунті ненависті” (пункт 91 рішення)». Маємо, до речі, цілком офіційний повний переклад вердикту ЄСПЛ на сайті Верховної Ради (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_k12#Text).
Омбудсман доводить через Доповідь до відома законодавця та суспільства, що «відсутність ефективного механізму покарання за вчинення злочинів на ґрунті ненависті загалом становить проблему, а додаткові труднощі виникають у разі РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ НЕТЕРПИМОСТІ ЗА ОЗНАКАМИ СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. Незважаючи на те, що Кримінальний кодекс України містить норми щодо відповідальності за злочини, вчинені з мотивів ненависті, ці положення не містять вказівки на ознаки сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності, що ускладнює притягнення винних до відповідальності. Ця прогалина суперечить рекомендаціям Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН)».
Уповноважений підкреслює певну неповноту минулорічного законодавчого рішення, спрямованого на правовий захист: «У грудні 2024 року внесено зміни до Закону України “Про безоплатну правничу допомогу”, якими до переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, включено потерпілих від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за [різними] ознаками […]. Водночас перелік таких “захищених” ознак вичерпний і не містить згадки про ознаки СЕКСУАЛЬНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ ТА ГЕНДЕРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ».
За підсумками всебічного аналізу соціального та правового контексту Омбудсман адресує цілу низку реалістичних рекомендацій на адресу суб’єктів владних повноважень, які я навів на початку допису.
Що каже сам Дмитро Лубінець про свою третю Доповідь на посаді Уповноваженого? — «Саме такі документи демонструють міжнародній спільноті КЛЮЧОВІ ВИКЛИКИ У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ та засвідчують наші зусилля в цьому напрямі. Вони наближають нас до членства в Європейському Союзі / European Union in Ukraine».
1 травня 2025 року Верховна Рада України дала 264 голоси за постанову № 4408-IX «Про щорічну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні у 2024 році», згідно з якою Доповідь узята до відома у всій її повноті.
—
Далі на порядку денному — комплексне виконання рекомендацій Омбудсмана самим парламентом та центральними органами виконавчої влади.
У черговій Доповіді за підсумками 2025 року ми маємо побачити звіт про виконання наданих рекомендацій.
У сфері захисту прав людини для ЛГБТІК Омбудсман — на боці справедливості та правильних змін.
Святослав Шеремет
