В Ізраїлі відкрили першу клініку для літніх ЛГБТ-пацієнтів
Клініка при лікарні “Іхілов” надаватиме спеціалізовані медичні послуги
У червні щорічно відзначається місяць гордості, присвячений боротьбі ЛГБТ-людей за рівноправність. Ізраїльська квір-спільнота пройшла великий шлях, домігшись визнання в багатьох сферах життя, але все ще існує чимало запитань, що залишаються без відповіді. Наприклад, тема старіння. Згідно з дослідженнями, літні ЛГБТ потребують медичної допомоги, орієнтованої на цю групу населення. Це пов’язано з тим, що психосоціальні виклики, з якими вони стикаються в період старіння – на додаток до стандартних фізіологічних проблем – відрізняються від того, з чим стикаються їхні гетеросексуальні однолітки.
Тель-авівський медичний центр “Іхілов” за фінансової участі міністерства соціальної рівності та відділу державних лікарень мінохоронздоров’я першим у країні відгукнувся на цю проблему і відкрив клініку для літніх ЛГБТ. У клініці працюватимуть соціальні працівники з ЛГБТ-спільноти, і вона підтримуватиме зв’язок із різними квір-організаціями та групами по всьому Ізраїлю.
“У багатьох ЛГБТ-спільнота асоціюється зі світом вічної молодості, розваг, вечірок. Однак квір-люди, як і всі інші, старіють, стикаючись при цьому з характерними лише для них проблемами, – пояснює доктор Рої Цукер, голова сфери орієнтованої на ЛГБТ-медицини в лікарні “Іхілов”, голова товариства ЛГБТ-медицини при профспілці лікарів (Ізраїльської медичної асоціації). – Незважаючи на величезний прогрес у західному світі щодо прав ЛГБТ-людей, багато хто з них із недовірою ставиться до системи охорони здоров’я, намагається рідше звертатися до лікарів, побоюючись недружнього ставлення. Ми сподіваємося змінити цю парадигму”.
“Орієнтована на ЛГБТ медицина поки що малодоступна в квір-спільноті. Адже для цього необхідно говорити з лікарем про свою сексуальну або гендерну ідентичність, – каже доктор Цукер. – 30 років тому це було майже неможливо – навіть для тих, хто жив “поза шафою”. Система охорони здоров’я була абсолютно не готова до надання допомоги таким людям. Тому серед ЛГБТ-пацієнтів сформувалося підозріле ставлення до медичних установ, що призвело до негативних наслідків. Дослідження, що проводилися в Європі та США, показують, що літнє ЛГБТ-населення більше страждає від хронічних захворювань, від самотності, депресій і тривожних розладів. Багато з цих людей здійснили coming out у відносно пізньому віці, проживши більшу частину життя, приховуючи свою орієнтацію“.
За словами доктора Цукера, донедавна серйозною проблемою були й недостатні знання в цій галузі серед медичних працівників. “У 2021 році ми поставили запитання 600 медпрацівникам про те, що їм відомо про орієнтовану на ЛГБТ медицину, – розповідає він. – 75% відповіли, що погано уявляють, що це таке, решта повідомили, що чули про подібну концепцію, але не більше”, – каже він.
У процесі підготовки до відкриття клініки доктор Рої Ной, фахівець із геріатрії з лікарні “Іхілов”, пройшов 6-місячний курс із роботи з літніми ЛГБТ-пацієнтами в нью-йоркській лікарні Mount Sinai. Стажування оплатило МОЗ.
“Поєднання характерних для літніх людей медичних проблем і соціально-психологічних труднощів, притаманних ЛГБТ, веде до різкого погіршення стану наших пацієнтів“, – каже доктор Ной. – Ні для кого не секрет, що квір-люди впродовж багатьох років з різних причин зводили до мінімуму спілкування з лікарями – через дискримінацію або побоювання, пов’язані з їхньою сексуальною ідентичністю. Усе це веде до того, що люди рідше здають аналізи, не консультуються з фахівцями, відмовляються від лікування. Є також проблема ВІЛ-інфікованих – їхнє старіння пов’язане із загостренням низки захворювань“.
“Нам також добре відомо, що ЛГБТ-пацієнти часто перебувають у складнішій соціальній ситуації, – пояснює доктор Ной. – У них менше дітей, їхня мережа соціальної підтримки відрізняється від тієї, що притаманна більшості гетеросексуалів, – вони меншою мірою розраховують на “біологічних” родичів, покладаючись здебільшого на тих, хто входить до їхнього ближнього кола, кого вони обрали самі. Усе це впливає на те, яку підтримку і догляд люди отримують у старості“.
“Ще одна серйозна проблема – житло, – зазначає Ной. – В Ізраїлі немає будинків для літніх людей і геріатричних установ, призначених для ЛГБТ-людей. Нерідко вони бояться переселятися в подібні заклади, побоюючись поганого ставлення з боку персоналу та інших пацієнтів. Особливо вразливі в цьому плані літні люди трансгендерного спектра. Транслюди постійно приймають гормони, що стає вельми істотним фактором у період старіння. Геріатри, які працюють із квір-людьми, намагаються враховувати всі аспекти, що впливають на процес старіння – економічні, фізіологічні, соціальні“.
До кошика послуг нової клініки увійде також допомога соціальних працівників лікарні “Іхілов”. Клініка тісно співпрацюватиме з ЛГБТ-організаціями по всій країні.
“Ми хочемо зробити клініку багатопрофільною, наша мета – надати гідну медичну допомогу старіючим ЛГБТ-людям, які потребують особливого підходу, що не завжди можна отримати від сімейного лікаря, – каже доктор Цукер. – Оскільки клініка розташована у великому медичному центрі, до неї можна прийти непоміченим, а це важливо для деяких пацієнтів. Спілкуючись із представниками лікарняних кас, я досить часто стикаюся з нерозумінням. У нас є хороший геріартр, кажуть мені, він у всьому розбирається. Але це не так – звичайний геріартр погано обізнаний з аспектами старіння трансгендерних людей або особливими проблемами літніх лесбійок“.
“Оскільки ми частина лікарні “Іхілов”, то, зрозуміло, що за потреби консультуватимемося з найрізноманітнішими фахівцями, – додає Цукер. – Не обов’язково, щоб у клініці був свій психіатр або проктолог. Хоча й таке можливо – все залежатиме від попиту“.
За словами Цукера, мета проєкту – створення комфортного і безпечного медичного простору для літніх пацієнтів. У клініці вони зможуть отримати те, що їм не може дати їхній сімейний лікар.
– Як ваша клініка має намір допомагати пацієнтам справлятися з почуттям самотності, тривожними розладами і депресіями, характерними для літніх людей?
Доктор Ной: “Всупереч стереотипам більшість сучасних людей будь-якої орієнтації старіють на самоті. У ЛГБТ-спільноті частіше зустрічається депресія. Особливо у транслюдей, де високий рівень самогубств і спроб суїциду. Лікар має визначити, що потрібно в кожному конкретному випадку – психотерапія чи медикаментозне лікування. Велике значення має соціальна підтримка з боку ЛГБТ-організацій, які можуть запропонувати клуби, спілкування за інтересами”.
– Які ваші плани на майбутнє?
Доктор Ной: “Про це говорити поки що рано. Ми будемо спостерігати і досліджувати потреби наших пацієнтів. Час покаже. Це нова галузь медицини. Головне – навчитися максимально ефективно допомагати людям”.
Доктор Цукер: “Мені постійно ставлять одне й те саме запитання: коли буде відкрито будинок престарілих для ЛГБТ-людей. Це дійсно серйозна проблема, розв’язання якої стає дедалі актуальнішим із кожним роком”.
60-річний Ярон Фрейденберг із Тель-Авіва каже, що ніколи не приховував свою сексуальну орієнтацію і не стикався з труднощами в ізраїльській системі охорони здоров’я. Проте він переконаний, що створення нової клініки – важлива віха в історії ЛГБТ-спільноти.
“Сам-то я ніколи не був “у шафі”, – каже Ярон. – Але таких, як я, меншість. Я учасник групи літніх геїв “Золота веселка” (“Кешет ха-захав”), і більшість із них стверджують, що стикаються з труднощами”.
– З якими саме?
– Їх постійно запитують, чи є в них дружина або партнерка. Коли літній чоловік каже, що в нього немає дружини, лікар робить один із двох висновків: або він вдівець, або гомосексуал. Я не скажу, що вони соромляться, але почуваються ніяково. Літні пацієнти часто приходять на прийом із дружинами або чоловіками. А якщо чоловік зайде до лікаря зі своїм чоловіком, лікар може висловити здивування, запитати, а це хто. Адже лікарі теж люди, кожен – зі своїми забобонами. Для літньої людини все це дуже травматично.
Більшість чоловіків у нашій групі були в минулому одружені з жінками, пізно здійснили coming out. На відміну від мене або молодих людей вони не почуваються комфортно з цього погляду, спілкуючись із лікарем. Якщо вони зможуть прийти в клініку, де їх розуміють і не ставлять непотрібних запитань, це безсумнівно полегшить їм життя.
79-річна Сара Гросс із Гіватаїма поділяє цю думку. “Мені пощастило. У нас із дружиною чудовий сімейна лікарка, з якою ми в прекрасних стосунках, хоча вона релігійна жінка. Однак не кожна лесбійка та ще в такому літньому віці може відверто спілкуватися з лікарем. Це занадто особисте. Нова клініка допоможе багатьом немолодим жінкам“.
