Я відкрилась дружині як трансгендер у мої 40-ові – це врятувало наш шлюб
Після того, як Джоанна Локвуд понад 40 років тримала свою ідентичність у «глибокій таємниці», вона відкрилася своїй дружині як трансґендерна жінка, і тепер подружжя живе зовсім іншим життям.
Трансгендерна жінка, яка відкрилася своїй дружині у сорокарічному віці, розповіла mirror, що зараз вони близькі, як ніколи раніше.
59-річна Джоанна Локвуд пережила «гендерну плутанину» у віці восьми років, але не приховувала своїх почуттів і «продовжувала жити далі». Вона працювала в Королівських військово-повітряних силах, зустріла свою другу половинку і народила дітей. Весь цей час вона нікому не розповідала про свою гендерну дисфорію.
Потім, у віці 46 років, коли у Джоанни та її дружини Марі Менлі почалися проблеми у стосунках, вона розповіла, що таємно «переодягалася» протягом десятиліть. Її чесність дозволила подружжю попрацювати над своїм шлюбом, і за підтримки Марі Джоанна почала репрещентувати себе як жінка.
Джоанна з Портсмута (місто в британському графстві Гемпшир) згадує свої наймолодші спогади про те, як вона хотіла ідентифікувати себе як жінку: «Я пам’ятаю, як була скаутом, як сиділа за домовичками і дівчатами-гайдами і просто відчувала, що я повинна бути там з ними. У мене було таке передчуття, що щось не так, починаючи з того віку, і в підлітковому віці, і в двадцятирічному віці».
Вона завжди відчувала тиск, щоб відповідати очікуванням суспільства, тому «почала брати на себе обов’язки» і придушувала свої почуття. «У ті тихі моменти на самоті, я думаю, я знала, хто я, але в той час я думала, що не можу це виправити або вирішити, і я продовжувала жити далі», – сказала вона. «У той час ЛГБТ-спільнота була в певному сенсі в поганому становищі… тож це було свого роду придушенням, і це здавалося таємницею, якою я не хотіла ні з ким ділитися».
У 1985 році, після звільнення з Королівських військово-повітряних сил попереднього року, вона познайомилася на вечірці зі своєю теперішньою дружиною Марі, і незабаром вони почали зустрічатися. У міру того, як їхні стосунки розвивалися, і пара одружилася в 1987 році, Джоанна продовжувала тримати свою особистість у «глибокій таємниці», окрім того, що ділилася своїми почуттями на анонімних інтернет-форумах.
З часом стосунки пари послабилися, але цей розрив дозволив Джоанні відкритися і врешті-решт зізнатися дружині. Вона пояснила: «Марі говорила про минуле, і тоді я подумала: “Що ж, я викладу це на стіл”. Тож я сказала їй, що є кросдресеркою все своє життя, бо це була мова, якою я володіла на той час».
Марі додала: «Я була дуже збентежена цим одкровенням, але ж у кожного щось є, чи не так? Я навіть не знала, що таке кросдресинг, і мені довелося погуглити. Згодом я відчула себе так, ніби мене збив автобус, і це залишило величезну діру в моєму серці. Тоді мені здавалося, що все, що я знала про своє життя на той час, змінилося назавжди, і я не знала, що чекає на мене попереду».
Через кілька місяців вони змогли вирішити проблеми, з якими зіткнулися в шлюбі, такі як порожнє гніздо і те, що вони не проводили достатньо часу разом. Джоанна почала ще більше досліджувати свою гендерну ідентичність. У 2014 році вона «представилась Джоанною», зробила лазерну епіляцію обличчя, трансплантацію волосся і почала відвідувати групи підтримки людей з гендерною дисфорією.
Марі, 58 років, сказала: «На початку це зайняло багато часу. Кажуть, що час – чудовий лікар, і з часом і довгими розмовами ми багато працювали над тим, щоб пристосуватися до цього. Після того, як Джоанна зробила камінґ-аут, це було як вчитися заново, ходити за покупками або в кіно – чи всі дізнаються, що ми одружені? Що подумають інші?»
«Бачити, як змінилася зовнішність Джоанни, спочатку було важко, не хотілося вступати в конфлікт через схожий одяг або лак на нігтях того ж кольору. Але я знаю, що це не має значення – я ношу те, що хочу, а нігті фарбують для мене. Раніше я хотіла, щоб за мною доглядали, але тепер я намагаюся ставитися до Джоанни так, як хотіла б, щоб ставилися до мене, купую їй квіти чи прикраси, відчиняю їй двері».
У 2016 році Джоанна вирішила розповісти про себе своїм дітям, яких вона не хоче називати, після того, як вони обидва закінчили університет, а також своїй 76-річній матері. Вона пояснила: «Мої діти були трохи приголомшені – це велика новина, яку не завжди можна переварити.
«Я повела маму на каву в кафе і пам’ятаю, що роздрукувала купу посібників для батьків для трансгендерних дітей… і, звичайно, вони були призначені для молодих батьків маленьких дітей, але моя мама забрала їх, вона їх опрацювала. Вона трохи поплакала і нарешті погодилася зустрітися зі мною як з Джоанною, можливо, десь через два місяці. Спочатку вона була трохи налякана, але ми зустрілися».
У 2016 році Джоанну направили до клініки гендерної ідентичності, де вона почала приймати блокатори тестостерону та естроген. З тих пір вона відкрила власний бізнес SEE Change Happen – консалтингову практику з питань різноманітності та інклюзії, що спеціалізується на підвищенні обізнаності про трансгендерність.
Вона сказала: «Я відчула позитивний вплив естрогену на ріст грудей, розгладження шкіри та інші речі, але я відчула брак лібідо та недостатній ріст волосся, і мої емоції змінилися». Марі весь цей час підтримувала її, а зараз навіть працює в SEE Change Happen спеціалісткою по роботі з клієнтами.
Марі сказала: «Хіба не кажуть, що все відбувається не просто так? Що ж, щось сталося для того, щоб Джоанна стала цілісною, а ми змогли допомогти іншим у роботі, яку ми робимо. Це просто фантастика – допомагати іншим, у кого така ж історія, як у мене, або схожа на неї».
Хоча Марі визнає, що їй не вистачає того, що колись було у пари, вона задоволена їхнім новим життям. Марі додала: «Я бачу нас рівними, ми доповнюємо одна одну, ми споріднені душі. Вона моя найкраща подруга, ми стали ближчими, більше розуміємо одна одну. Я сумую за тим, що у нас було, але тепер, живучи і працюючи разом, ми, здається, створили нову норму. Ми щасливі, живемо і працюємо разом, постійно сміємося і розмовляємо. Разом назавжди».
Джоанна сказала: «Це ставить під сумнів все відчуття моєї дружини – тепер вона жінка, одружена з жінкою. Ми можемо досліджувати наше життя разом. Тож було багато глибоких розмов, пристосувань, спроб розібратися у всьому, і це не лінійно.
«Були моменти, коли нам було дуже весело разом, ми дійсно насолоджувалися компанією один одного, а були моменти, коли нам було важко перебувати в одній кімнаті. Мені пощастило, що вона змогла відкрити в собі ті сторони, які раніше не сприймала – не кожна людина хоче, щоб її просили дослідити її ідентичність і те, ким вона є, і є дуже відкритою для цього».
Озираючись на свій досвід, Джоанна додала: «Моєю метою був перехідний період і просто нудне життя. Я хотіла просто турбуватися про погоду, або про вихідні, або про те, що сьогодні ввечері по телевізору. Це було моєю метою, щоб життя стало більш звичайним, і тепер так і є, і я дуже, дуже щаслива».
