Французька ЛГБТ-організація Fiertés Citoyennes заявляє, що другий рік поспіль не може взяти участь у паризькому Прайді окремою колоною. У колонці для Le Point Дельфін Жирар і Франсуа де Соза називають це політичним виключенням. Це позиція авторів колонки, а не встановлений мотив рішення організаторів.
Марш рівності в Парижі запланований на 3 жовтня 2026 року. Його організовує Inter-LGBT – об’єднання ЛГБТ-організацій. За повідомленням Fiertés Citoyennes, об’єднання відмовило їй у праві сформувати власну колону в офіційній ході. Важливо розрізняти участь організації під власною назвою і присутність окремих людей на марші: наведені матеріали стосуються саме першого питання.
Fiertés Citoyennes описує себе як світську й універсалістську організацію. Для французького контексту «світськість», або laïcité, означає принцип, за яким держава не підпорядковує свої закони жодній релігії та має однаково ставитися до людей із різними переконаннями. Універсалізмом тут називають підхід, що наголошує на рівності прав для всіх громадян.
Жирар і де Соза переконані, що саме ці погляди стали причиною відмови. У колонці вони критикують вплив радикальних лівих на частину французького ЛГБТ-руху та згадують партію «Нескорена Франція» політика Жана-Люка Меланшона. Автори також стверджують, що відокремлення релігії від державної влади допомагає захищати людей, зокрема ЛГБТ, від нав’язування релігійних норм через закон. Водночас доказів того, що рішення організаторів Прайду ухвалили заради інтересів цієї партії, у колонці не наведено.
Про інше пояснення конфлікту раніше повідомляло французьке ЛГБТ-видання Têtu. Представники Inter-LGBT пов’язували відмову Fiertés Citoyennes із публічними конфліктами між активістами в інтернеті. Керівник Fiertés Citoyennes Арно Абель заперечував ці звинувачення й наполягав, що організацію усувають через ідейні розбіжності. Отже, сторони по-різному пояснюють причину рішення.
Це не перша суперечка щодо того, хто і з якими гаслами має представляти паризький Прайд. У 2025 році його афіша викликала критику, зокрема всередині ЛГБТ-спільноти: частина організацій вважала, що загальнополітичні символи затьмарили тему прав ЛГБТ-людей. Після цього Inter-LGBT пережила внутрішню кризу й змінила частину керівництва, однак розбіжності з Fiertés Citoyennes залишилися.
Колонка в Le Point порушує питання про межі політичних розбіжностей усередині ЛГБТ-руху. Водночас її різкі оцінки інших активістів і партій слід читати як погляд авторів, а не як доведене пояснення того, чому Fiertés Citoyennes відмовили в окремій колоні.