ГО «ХЖО Сфера» опублікувала дослідження про те, хто поширює неправдиві твердження щодо ЛГБТІК+ людей в Україні та як ці повідомлення впливають на безпеку, ментальне здоров’я і повсякденне життя спільноти. Робота тривала з липня до вересня 2026 року. Її підготувала Ганна Гриценко на замовлення організації.
Дослідниця проаналізувала 1 249 повідомлень із 21 українського блогу та групи у Telegram, YouTube, Facebook і X. Також команда провела онлайн-опитування 143 ЛГБТІК+ людей, 12 глибинних інтерв’ю з представницями та представниками спільноти і п’ять інтерв’ю з експертками й експертами. Для аналізу дописів відбирали відкриті сторінки консервативних, крайньоправих і трансексклюзивних радикально-феміністських ініціатив та інфлюенсерів з аудиторією від тисячі підписників. Розглядали повідомлення, опубліковані від початку повномасштабного вторгнення.
Росія системно використовує гомофобні й трансфобні наративи. Водночас, за висновком дослідження, шкідливі твердження про ЛГБТІК+ людей свідомо поширюють і українські реакційні групи. Їхні погляди різняться, але повідомлення часто перетинаються: консервативні діячі апелюють до «традиційних» і християнських цінностей, крайньоправі дискредитують ЛГБТІК+ військових, а трансексклюзивні групи зосереджуються на трансгендерних людях.
У дослідженні виокремлено десять основних дезінформаційних наративів. Серед них – неправдиві твердження, що ЛГБТІК+ люди нібито потребують «лікування», уже мають усі необхідні права, загрожують сімейним чи християнським цінностям або діють на користь Росії. Поширюються також заяви, що геї начебто ухиляються від служби, безпідставне пов’язування ЛГБТІК+ людей із педофілією та твердження, що трансгендерність є «ідеологією», яка шкодить дітям. Трансгендерних жінок зображують як загрозу для жіночих просторів.
За спостереженням дослідниці, найпоширенішим конкретним прийомом було пов’язування ЛГБТІК+ спільноти з Росією: під час війни звинувачення у проросійськості стає способом дискредитації. ЛГБТІК+ людей також протиставляють українській ідентичності, війську та пам’яті загиблих, замовчуючи або заперечуючи їхню участь у захисті України.
Із 142 опитаних, які відповіли на запитання про місце поширення таких тверджень, 126 бачать їх у загальному інформаційному просторі в інтернеті. Рідше учасниці й учасники згадували родину, роботу, навчання та контракції проти ЛГБТІК+ подій. Особливо часто вони стикалися із заявами про невідповідність ЛГБТІК+ людей «традиційним цінностям» і з трансфобними повідомленнями.
Вплив не обмежується онлайн-дискусіями. Серед опитаних 41% зазначили, що дезінформаційні твердження відчутно або дуже сильно позначаються на їхньому ментальному благополуччі. Ще 45% повідомили про суттєвий вплив на відчуття комфорту й безпеки на роботі чи під час навчання, а 37% – про обмеження можливості вільно виражати себе через гендер і зовнішність.
Під час інтерв’ю люди розповідали про погрози, фізичні напади, страх перед контрдемонстраціями, відмови у проведенні заходів і потребу приховувати сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Як пояснює «Сфера», постійний потік ворожих повідомлень може змушувати людей залишатися менш видимими, а спільноті – ускладнювати захист своїх прав.
Учасниці й учасники опитування назвали пріоритетні способи протидії дезінформації. Більше освітніх подій та інформаційних матеріалів підтримали 105 людей, ефективніше покарання за свідоме поширення дезінформації – 92, медійні кампанії – 89, додаткові заходи з ментальної підтримки – 85. Вуличні акції обрали 31 людина.
Авторка дослідження наголошує, що самого спростування фейків недостатньо: неправдива теза може запам’ятатися краще за пізніше пояснення. Тому серед рекомендацій – заздалегідь пояснювати типові маніпуляції та показувати ЛГБТІК+ людей у різних обставинах звичайного життя. Наприклад, розповідаючи історію військового, природно згадати, що він гей, замість будувати матеріал лише навколо спростування чергового фейку.
«Сфера» також пропонує працювати з людьми, які ще не сформували позиції або мало знають про тему, співпрацювати з медіа, інфлюенсерами, місцевими ініціативами, бізнесом, правозахисними організаціями та дружніми релігійними спільнотами. Серед інших рекомендацій – посилювати видимість ЛГБТІК+ військових і ветеранів, надавати спільноті аргументи для відповідей на маніпуляції, супроводжувати випадки порушення прав, розвивати програми підтримки та створити коаліцію проти дезінформації й мови ворожнечі.
Дослідження виконано за підтримки Equal Rights and Independent Media. Публікацію «Сфери» підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу та Французького агентства розвитку; відповідальність за її зміст несе організація.