У Музеї гомосексуальності (Schwules Museum) в Берліні з 5 червня до 30 січня 2026 року проходить виставка “Серце, що б’ється: фокус на квір-мистецтві України”. На ній представлені роботи 13 українських митців різних поколінь.
Проєкт запрошує глядачів в історичну подорож через квір-спільноти та їхню репрезентацію в мистецтві в Україні, від радянських часів до сьогодення.
Куратор проєкту Антон Шебетко розповів Суспільне Культура про концепцію виставки та співпрацю з іноземною інституцією.
Про концепцію
За задумом кураторів Антона Шебетка та Марії Вторушиної виставка ділиться на три хронологічні частини, які зіставні історичним подіям в Україні: до здобуття Незалежності, період від 1991 року до Революції Гідності та завершальний блок про сучасність, з 2014 року до сьогодення.
“Загалом, вся виставка — радше історична розповідь про квір-спільноти, що ведеться через мистецькі роботи”, — розповів Антон Шебетко.
У першій частині йдеться про радянські часи та утиски квір-спільноти у цей період, а також про те, “як митці працюють з архівними матеріалами та намагаються заповнити певні прогалини в українській квір-культурі. Це про момент відшукання своїх предків”.
Друга частина розповідає про зародження перших активістських рухів, появу місць для зустрічей та перешкоди, з якими зіштовхувалися представники спільноти. Завершальна глава — про “поштовх, який дала Революція гідності та початок війни, що дивним чином сприяло помітності українському квіру в Україні“. Окрема увага у цій частині приділена рефлексії квір-митців на війну.
“Ми вважали за потрібне показати яким чином розвивалася квір-спільнота та у якому стані вона перебуває зараз. Під час повномасштабної війни питання квірності в Україні не є дуже важливим, однак водночас воно ніколи не було на часі”, — зазначає Антон Шебетко.
Про співпрацю з іноземною інституцією
Куратори вирішили, що проєкт для Музею гомосексуальності (Schwules Museum) мусить мати освітню компоненту. Це тексти, які вплітають роботи в історичний контекст та деталізований таймлайн, що супроводжує кожну частину виставки. Шебетко та Вторушина переконані, що у світі все ще дуже мало знають про Україну та її квір-спільноту.
“Коли йдеться про українську квір-культуру, про виклики з якими стикнулася спільнота, про перші активістські рухи в Україні, це все питання, які не відомі широкому загалу. Насправді не лише у Європі, а й в Україні. Тобто виставка, звичайно, має сенс бути показаною і в Україні“, — розповів Антон Шебетко.
Робота над проєктом тривала півтора року. На думку кураторів, виставку було дуже важливо зробити саме у Музеї гомосексуальності в Берліні, адже це один з небагатьох стаціонарних європейських квір-музеїв, який веде освітню роботу та працює з архівами.
Музей гомосексуальності (Schwules Museum) — берлінський музей, що займається науковими дослідженнями питань, що пов’язані з культурою спільноти ЛГБТК+.
Музей був створений у 1985 році. Засновники інституції мали на меті зробити життя геїв видимим та актуальним, а також сприяти толерантності та прийняттю, протидіяти дискримінації. З 2008 року музей став працювати над проєктами, які стосуються не лише геїв, а ЛГБТ+ заголом.
