Точка опори ЮА взяла участь у панельній дискусії під час правозахисних діалогів «Правозахисний вимір євроінтеграції», організованих Центром громадянських свобод.
Про це Точка опори ЮА сповіщує у соцмережах.
Дискусія була присвячена стандартам захисту від дискримінації в ЄС та Україні. Учасники/ці дискусії, серед яких проєктний менеджер «Точки опори ЮА» Oleh Maksymiak , керівниця напрямку «Адвокація» Fight For Right / Боротьба за права Ірина Федорович Irene Fedorovych , сходознавець та експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов, обговорили питання необхідних законодавчих змін у сфері протидії дискримінації та їх імплементацію, яка б призвела до ефективного розслідування злочинів дискримінації та вчинених з мотивів ненависті. Зокрема йшлося про проєкти законів #5488 та #9103.
Основні думки спікерів/ок дискусії:
Люди, які скаржаться на дискримінацію і відкрито можуть про це говорити, не звертаються до правоохоронних органів. А не звертаються тому, що люди не довіряють інституції. У нас немає хорошого законодавства, яке могло б довести справу до якогось рішення. Тому люди не розуміють, навіщо їм подавати скаргу у правоохоронні органи, лише щоб витратити свій час, але не отримати ні компенсації, ні вибачень, нічого, тому що справа нікуди не дійде.
Питання не тільки в тому, щоб дискримінація була заборонена на папері, а в тому, щоб на практиці цим можна було скористатись: написати скаргу, звернутись до правоохоронних органів і щоб скаргу розглянули та винесли рішення, щоб справа не тривала роками.
Викликів перед нашою державою ще багато, але саме євроінтеграція дає можливість швидко та якісно оновити наше законодавство та систему загалом, запровадивши дієві механізми захисту від дискримінації за ознаками СОҐІ (сексуальної орієнтації та ґендерної ідентичності) та злочинів на ґрунті ненависті.
Євроінтеграція є значним стимулом для зміни законодавства, державні структури здатні змінювати законодавство згідно зі стандартами та вимогами ЄС доволі швидко та професійно — і вмотивовано над цим працювати.
Це має бути не тільки формальне вписування в шматки українського законодавства того, що дослівно написано в директивах ЄС. Має бути ґрунтовний перегляд законодавства, щоб воно ґрунтувалося на повазі до прав людини і людської гідності.
Якщо ми вирішили, що маємо йти в ЄС, незважаючи на обставини, то не дуже послідовно після цього рішення казати, що внаслідок обставин ми не можемо відповідати всім стандартам ЄС, але хочемо бути частиною ЄС.
Нам, правозахисникам, необхідно говорити на всіх міжнародних майданчиках про те, що необхідний системний діалог з боку країн партнерів та інституцій ЄС з Офісом Президента, щоб зміни відбулися. Лише це дасть нам результат, на який ми очікуємо. Без політичної волі керівництва країни, навіть необхідні законопроєкти, такі як №5488 чи №9103 не будуть прийняті, вже не говорячи про їх якісну імплементацію. Це виклик, який перед нами стоїть, і ми маємо об’єднатись для адвокації цих змін.
Вдячні Центру громадянських свобод за запрошення взяти участь у дискусії. А також чудовій модераторці Розалі Номбре.
