Під час доопрацювання проєкту нового Цивільного кодексу України робоча група планує врахувати пропозиції громадських організацій, правників, релігійних об’єднань і представників ЛГБТК+ спільноти. Конкретної дати розгляду документа у другому читанні поки немає.
Про це голова Верховної Ради та один з ініціаторів проєкту Руслан Стефанчук розповів у відповідь на запитання Суспільного, повідомляє «Українська правда. Життя».
За словами Стефанчука, до законопроєкту подали велику кількість поправок. Частину з них він назвав «спамовими», однак визнав, що серед пропозицій є чимало змістовних зауважень, які зараз опрацьовує робоча група.
Пропозиції надходили не лише від народних депутатів. Представники робочої групи також спілкувалися з юридичними навчальними закладами й дослідницькими центрами, громадськими організаціями та різними суспільними групами.
Стефанчук повідомив, що зміни стосуватимуться, зокрема, репродуктивної медицини, прав та інтересів військовослужбовців і фермерів. Окремо мають розглянути пропозиції, висловлені під час зустрічей із Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій та представниками ЛГБТК+ спільноти.
«У кожного ми хочемо знайти ті речі, які наблизять компроміс по цьому законопроєкту. Цивільний кодекс – це унікальний кодекс, який повинен забезпечити баланс і компроміс в усьому суспільстві», – заявив голова Верховної Ради.
Водночас Стефанчук не уточнив, які саме пропозиції ЛГБТК+ організацій можуть увійти до остаточної редакції документа. З його слів також не випливає, що проєкт нового Цивільного кодексу врегулює реєстровані цивільні партнерства або надасть одностатевим парам права, передбачені для подружжя.
Тому повідомлення про врахування позиції спільноти поки означає лише продовження консультацій, а не гарантію появи в законопроєкті конкретних норм щодо сімейних прав ЛГБТК+ людей.
Проєкт нового Цивільного кодексу раніше спричинив гострі суспільні дискусії. Однією з найбільш критикованих стала норма, яка дозволяла в окремих випадках знижувати шлюбний вік до 14 років. Її пропонували застосовувати за наявності вагітності або народження дитини та лише за рішенням суду.
Після негативної реакції Стефанчук заявив, що це положення вилучать із проєкту й залишать чинні правила щодо шлюбного віку.
Критику також викликали запропоновані поняття «доброзвичайності» та «аморальної поведінки». Правозахисники й активісти застерігали, що нечіткі моральні категорії можуть використовувати вибірково та створювати ризики для прав людини.
8 березня в Києві відбувся марш проти запропонованої редакції Цивільного кодексу. Крім того, петиція із закликом не допустити ухвалення документа в такому вигляді набрала необхідні для розгляду 25 тисяч підписів менш ніж за добу.
Громадські активісти також передали до Верховної Ради понад 100 сторінок пропозицій до проєкту. Серед іншого вони виступали проти звуження визначення сім’ї, яке могло б ускладнити визнання фактичних сімейних відносин між ЛГБТК+ людьми.
Наразі конкретної дати винесення нового Цивільного кодексу на друге читання немає. Стефанчук стверджує, що для парламенту пріоритетом має бути якість документа, а не швидкість його ухвалення.