Барвисті прапори, гучна музика, фантастичні костюми – так проходять прайд-марші в багатьох країнах. Виглядає як весела тусовка, правда ж? Але перш за все – це протест.
Рівно 46 років тому у Сан-Франциско розгорнули перший веселковий прапор і з цього приводу Gender Stream бажає нагадати про політичне значення Місяця гордості. Особливо в Україні під час війни
То для чого ж прайд-місяць в Україні?
Задля протидії дискримінації та злочинам на ґрунті нетерпимості. Адже саме вони породжують напругу між різними соціальними групами та підвищують ризики подальших випадків насильства. Саме через дискримінацію одностатеві пари (зокрема й військових, для яких це вкрай необхідно) не мають можливості навіть укласти партнерство і юридично лишаються одні для одних ніким. Це не про те, аби відібрати чиїсь права, а про те, аби мати ті ж самі, що їх мають наші цис/гетеро-співгромадян(к)и.
А що принципово змінила війна?
Цькувати інших українок та українців на підставі їхньої належності до ЛГБТКІ+ спільноти під час повномасштабного вторгнення росії – це підігравання ворогу. Дослівно дублювати російські методички з їхньою “гейропою” та “гей-пропагандою” – це просування кремлівських наративів в Україні. Якщо ваші погляди збігаються з меседжами російської пропаганди, подивіться на росію, потім на Україну, потім на Європу і ще раз на Україну. Ви ж розумієте, який шлях обираєте для своєї держави?
Отже, якщо ми хочемо, аби переговори про вступ до ЄС пройшли для нас успішно…?
Так, нам необхідні зміни, які приведуть наше законодавство у відповідність до європейських стандартів. Якщо вже недостатньо того факту, що кожна людина цінна і заслуговує бути захищеною у своїй країні, то завжди лишається цей потужний аргумент.
Тож борімося за безпеку та справедливість для всіх, за законопроєкти #5488 та #9103! (Не лише в червні, а щодня)
