Крок за кроком: як законопроєкт 9103 захистить права ЛГБТКІ+ і чому понад рік не розглядають в Раді
У Верховній Раді вже понад рік зареєстровано Про інститут реєстрованих партнерств. Факти ICTV пояснюють, чому він важливий, як захищатиме права одностатевих пар та що зміниться для ЛГБТКІ+ спільноти в разі його ухвалення.
Про що цей законопроєкт
Адвокатка ЮФ GRACERS розповіла Фактам ICTV, які основні положення законопроєкту про реєстровані (цивільні) партнерства.
– Інститут реєстрових партнерств має на меті надання правової визначеності добровільному сімейному союзу повнолітніх осіб однієї чи різної статі, без офіційної реєстрації шлюбу. Якщо ставити конкретне питання – для кого він, то цей законопроєкт захищає права здебільшого одностатевих пар і військовослужбовців. Всі права та обов’язки, звичайно ж, розповсюджуються і на різностатеві пари, – зазначила Анастасія Красюк.
У законопроєкті уточнюється, що реєстроване партнерство не є шлюбом, а також те, що проживання осіб однією сім’єю не є реєстрованим партнерством, якщо союз не зареєстровано, звернула увагу адвокат.
– Здійснивши державну реєстрацію, партнери набувають статусу близьких родичів, тобто члена сім’ї першого ступеня споріднення одне щодо одного. У цивільному партнерстві не можна всиновлювати дитину, а партнери не змінюють прізвище, – розповіла вона.
Адвокат пояснила, які проблеми вирішить законопроєкт. Зокрема, питання майна і спадку, а також права кожного з реєстрованих партнерів.
– Законопроєкт розв’язує питання майна та спадку, у розділі II закріплені особисті немайнові права та обов’язки реєстрованих партнерів, зокрема, права партнера у разі смерті чи зникнення безвісти іншого з реєстрованих партнерів, положення про правовий режим майна реєстрованих партнерів. Визначено правила спадкування реєстрованими партнерами за законом і за заповітом, встановлено засади соціального захисту реєстрованих партнерів.
Чому законопроєкт потрібно розглядати вже зараз
Народна депутатка України, одна з ініціаторок законопроєкту, Інна Совсун розповіла, що ухвалення документа потребує певного часу. Вона наголосила, що робитиме все, щоб пришвидшити процес.
– Мета проста – дати однакові права людям, які кохають один одного, перебувають в одностатевих стосунках, так само реєструвати стосунки, які будуть офіційно визнаватися державою. Це продиктовано дуже очевидною істиною. Ми не обираємо, кого кохати, але ми маємо поважати кохання інших людей. Це банальна істина, але саме вона лежить в основі законопроєкту, – наголосила Інна Совсун.
За її словами, є надія на чорного лебедя, який допоможе пришвидшити розгляд законопроєкту, але цей процес може зайняти певний час з об’єктивних причин.
– Коли ми реєстрували законопроєкт, то розуміли, що це довга гра, що це марафон, а не спринт. Є надія на чорного лебедя, який змінить ситуацію, але об’єктивно – це може зайняти певний проміжок часу. Ми робитимемо все, щоб це сталося швидше, але реалії є такими. У більшості країн це займало певний час. Це ніколи не відбувалося швидко. Процес триває, – пояснила вона.
Народна депутатка пояснила, що цей законопроєкт, зокрема, стане корисним для ЛГБТКІ+військових та їхніх партнерів. На її думку, він буде певним символом для ЛГБТКІ+.
– Перша група – це ЛГБТКІ+військові, тому що їм найбільше болить. На жаль, у нас є історії загибелі ЛГБТКІ+військових. Я спілкувалася з деякими їхніми партнерами. Людина плаче і каже, що її навіть не допускали до тіла, щоб опізнати. Історія загибелі військових завжди трагічна, а тут додається те, що він загинув за країну, яка його не визнавала тим, ким він був. Це болить подвійно. Але це не лише для військових, а й для всіх ЛГБТКІ+, навіть якщо вони не перебувають в одностатевих стосунках. Це символ того, що їх визнають рівними, – вважає вона.
Рух з мертвої точки
Військовослужбовець Сергій розповів Фактам ICTV, чому цей законопроєкт був би важливим саме для нього.
– По-перше, мій партнер буде офіційно прийнятий державою як мій партнер. Ми зможемо не хвилюватися, що у разі виникнення питань щодо спільно нажитого майна чи питань, пов’язаних із лікуванням або загибелі одного з нас, другий не вважатиметься зовсім чужою людиною. Гарантувати, що в разі загибелі одного з нас, буде захист інтересів іншого партнера, – пояснив він.
На його думку, законопроєкт зрушує з мертвої точки питання захисту ЛГБТКІ+.
– Якщо в ньому і є якісь недоліки або йому щось бракує, то цей закон робить рух з мертвої точки в питаннях захисту ЛГБТКІ+. З часом він може бути удосконаленим, дивлячись на те, як він працюватиме, яких змін потребуватиме. Законопроєкт потрібно розглядати зараз, тому що всі категорії громадян повинні бути захищені у правах, – переконаний Сергій.
Європейські країни йшли цим шляхом
Директорка громадської організації “Точка опори ЮА” Тетяна Касьян пояснила, що ухваленням законопроєкту про цивільні партнерства Україна дасть сигнал Європейському Союзу, що розділяє спільні цінності – розуміння верховенства права.
– Це той компроміс, який зараз можливий. Низка європейських країн йшли цим шляхом: спочатку цивільні партнерства, потім одностатеві шлюби, які вже вирішують і питання опіки. Якщо законопроєкт потрапляє на перше голосування у парламент, то між першим і другим голосуванням є час на внесення правок, – зазначила Тетяна Касьян.
На її думку, варто вибудовувати стратегію – крок за кроком. Вона наголосила: Європейський Союз дивиться на Україну та її дії у контексті прав ЛГБТКІ+.
Але держава опустилася в рейтингу дружніх до ЛГБТКІ+ європейських країн на дві сходинки з 2022 року. Зараз Україна посідає 41 місце з 49. На останній позиції – росія, свідчить від міжнародної організації ILGA-Europe.
– Лише уявіть: Ірландія, католицька країна, де діяли виправні заклади для жінок, які народжували дітей поза шлюбом, лише у 1996 році дозволила громадянам розлучатися! А у 2015 році вона стала першою країною Європи, яка легалізувала одностатеві шлюби національним референдумом. У кожної країни – свій шлях, історичний бекграунд. Ми вже йдемо цим шляхом дев’ять років – з моменту, коли про цивільні партнерства заговорили на національному рівні, – наголосила вона.
