Серед ліній любовних інтересів та сюжетів, які фокусуються на інтимній близькості, як ми можемо включити асексуальних персонаж_ів?
Задача здається не дуже складною – адже сексуальність не повинна «визначати» персонаж_ів, а сучасних драматичних інструментів достатньо для розвитку безлюбовних сюжетів. Проте, подивившись на репрезентацію асексуальних людей, ми досі побачимо стереотипні образи: незрілість, дитяча поведінка, відсутність емпатії тощо.
У цьому дописі Київпрайд говорить про те, чому і де так трапляється.
Матеріал підготовлено на основі книги «The Routledge Companion to Gender, Sexuality and Culture» від Емми Ріс.
