Бути собою. Як ЛГБТКІ-спільнота Харкова виборює свої права

Евелін Ашенбернер  небінарна людина родом зі США. У березні 2022 року вони переїхали в Україну й долучилися до служби в Інтернаціональному легіоні. До повномасштабного вторгнення Евелін жили у Польщі, де викладали англійську мову.

«Я жили у Польщі, коли росія напала на Україну. Це було жахливо… Я викладали англійську студентам, серед яких було багато українців, зокрема й біженців. Для мене це (повномасштабне вторгнення — ред.) було надзвичайно злочинною атакою на демократичну країну. Саме тому я вирішили приїхати й допомагати Україні. Оскільки я жили недалеко від України, коли президент Зеленський сказав, що іноземці можуть приєднатися до армії, то вирішили спробувати. Тож я спакували валізу і перетнули кордон», — розповіли Евелін.

В Евелін не було військового досвіду. Тож коли вони пройшли співбесіду, командир батальйону вирішив узяти Евелін у штаб — проводити співбесіди з новими солдатами.

«Я трохи розмовляємо польською, а оскільки я вчителька англійської мови, то звикли працювати з іноземцями», — сказали Евелін.

Вони не приховують, що на службі траплялись як і підтримка, так і дискримінаційні прояви. Останнє, за словами Евелін, вони частіше помічали за військовими старшого віку.

«Солдати були чудовими — вони мене дуже підтримували. Багато з них навіть намагалися з’ясувати мої займенники, розпитати про мою рідну мову. Один із них, гетеросексуальний солдат, керував нашою військовою машиною на “ХарківПрайді” (захід проводили в унікальному форматі автопрайду — ред.). Був навіть один солдат, який прийшов на моє драґ-шоу в Харкові. А інший — просив надіслати фото з прайду, на який я одягаємо свої медалі (хрест добровольця). А втім, було й багато старших хлопців з радянським мисленням, які мене не розуміли», — діляться своїм досвідом Евелін.

Про важливість підтримки ЛГБТКІ+ військових 

Президентка Харківського жіночого об’єднання «Сфера» та співорганізаторка «ХарківПрайду» Анна Шаригіна має декілька квірних друзів-військових, які зіштовхувалися з гомофобними викликами.

«ЛГБТКІ+ військові на війні мають додаткову небезпеку: можуть чути, що у війську немає ЛГБТКІ+, а в командування бракує чіткої артикульованої позиції щодо поваги до різноманіття. Люди на військовій службі не мають зайвих сил наполягати на собі, боротися за свої права — ЛГБТКІ+ військові часто не роблять камінг-аут або навіть повертаються “у шафи”. У гетеросексуальних людей є доступ до прав, є сім’ї, які можуть підтримати у біді. В ЛГБТКІ+ людей цієї можливості немає», — додає Анна.

Попри це активістка все-таки бачить у Харкові позитивні зміни у ставленні до ЛГБТКІ+ людей.

«У вересні цього року представник ЗСУ (Віталій Саранцев на дискусійній панелі Kharkiv Media Hub — ред.) вперше заговорив про ЛГБТКІ+ людей у Харкові. Він сказав, це дуже важливо, що ми виборюємо свої права. І що в ЗСУ також декларують рівність. Для Харкова це надважливо! Зміни відбуваються, але треба, щоб ЛГБТКІ+ люди відстоювали свої права, говорили про них, виходили на вулиці. Крім нас цього ніхто не зробить», — сказала президентка ГО «ХЖО “Сфера”».

Гомофобія і тиск на активістів у Харкові

До повномасштабної війни жіноче об’єднання «Сфера» займалося просвітництвом — робило заходи на теми гендерної рівності й прав людини для спільноти ЛГБТКІ+. У 2019 році започаткували «ХарківПрайд». Під час підготовки цьогорічного Прайду, який відбувся у вересні, команда зіштовхнулася з масштабними викликами, але їх вдалося розв’язати.

«Представники місцевих органів влади транслювали гомофобну позицію щодо цьогорічного Прайду — погрожували харківським бізнесам, які збиралися приймати “Прайд-Фест” на своїх локаціях. Нас попереджали про бійки, погроми, казали, що їх можуть вчиняти військові. Але це маніпуляція», — пояснює Анна.

Президентка Харківського жіночого об’єднання «Сфера» та співорганізаторка «ХарківПрайду» Анна Шаригіна
Іван Самойлов

Активістка додає, що все це мало парадоксальний вигляд, адже на «ХарківПрайді» зібрали близько 125 тисяч гривень на потреби військових на Харківському та Сумському напрямках. Загалом команда змогла закрити збір на 809 тис. грн на комплектувальні для дронів і «старлінків» та зарядні станції батальйону «Ахіллес» 92 ОШБР у Харківській області.

Не рибку, а вудку: про допомогу в умовах війни

Проєктна менеджерка «Сфери» Анастасія Попова
Іван Самойлов

«Ми зрозуміли, як важливо підтримувати військових і людей, що залишаються у місті, надають робочі місця іншим і намагаються вижити. Тому ми в тестовому режимі почали підтримувати маленькі бізнеси», — розповідає проєктна менеджерка «Сфери» Анастасія Попова.

За підтримки міжнародної організації минулого року вони видали 10 грантів для бізнесу. А цьогоріч — уже 30 грантів.

Один з них отримала пекарня «Капличка». Після повномасштабного вторгнення без світла, комунікацій та психологічної підтримки працювати стало складно. Пекарня була на межі закриття. Усі близькі Олександри виїхали з міста. А вона продовжувала пекти хліб. Щоправда, уже не розвозила по місту, а продавала в орендованому магазинчику.

«На грант ми закупили тістоміс, міксер, індукційні плити — обладнання, на якому зараз працюємо. Усе це коштує недешево. Власним коштом ми б не потягнули… До повномасштабки у мене був власний цех з різноманітним обладнанням. Однак багато техніки я продала, коли виїжджала зі старого цеху. Ми постачали випічку в різні харківські заклади. На жаль, багато з них закрилися…» — розповідає Олександра, співвласниця пекарні.

Крім гранту, каже Олександра, не менш важливою для неї стала психологічна підтримка: «“Сфера” компенсує кошти за психотерапію. Мені вже декілька разів так допомагали. Я вважаю цей напрям дуже потужним і корисним».

Співвласниця пекарні «Капличка» Олександра
Іван Самойлов

Менеджерка психологічної програми «Сфери» Анастасія Ангелова розповідає, що вони надають індивідуальні консультації, організовують групові події, лекції, групи підтримки, майстерні та майстер-класи. За понад рік вони отримали більш ніж 550 заявок від ЛГБТКІ+ людей на психологічну підтримку, надали понад 1500 консультацій для жінок та представників ЛГБТКІ+ спільноти.

«До нас часто звертаються через проблеми у стосунках, у сім’ї, з тривожністю. Усе це може бути наслідком повномасштабного вторгнення. Запитів щодо тривожності стає більше після великих обстрілів, трагедій», — розповідає Анастасія з Харкова, міста, яке росіяни атакують по декілька разів на день.

Менеджерка психологічної програми «Сфери» Анастасія Ангелова
Іван Самойлов

Зараз організація також співпрацює з двома районними прокуратурами у Харкові. На їхні запити фахівчині-психологині «Сфери» готують висновки про емоційні стани людей, які зіштовхнулися з гендерно зумовленим насильством.

«Такі висновки після процедур можуть використовуватися в суді як докази для доведення того, що була заподіяна психологічна шкода або шкода ментальному здоров’ю. Це важливо, адже психологічне насильство досить складно довести в суді через відсутність матеріальних доказів», — стверджує менеджерка.

Про харківський шелтер для ЛГБТКІ+ біженців та гуманітарну допомогу

Є у Харкові й шелтер для ЛГБТКІ+ людей, їхніх близьких та рідних. Його відкрили у 2023 році. Відтоді він став прихистком для 48 людей. Цим займається ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» разом із волонтерками «СПЕКТР ХАРКІВ». «В організації є власний ком’юніті-центр, де волонтери проводять заходи, знайомляться і знаходять однодумців зі схожим досвідом. Також у ньому облаштований кабінет психолога. Психологічної підтримки ніколи не буде мало, навіть після завершення війни. А особливо — у прифронтовому регіоні», — каже Василь Маліков, координатор харківського осередку «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ».

Іван Самойлов

Олександр мешкає у шелтері. З міркувань безпеки він приховує своє обличчя.

«Я — переселенець із Херсона. Мешкаю тут майже місяць. Якщо відверто, навіть удома в мене не було таких умов (хороших — ред.). Зараз я намагаюся зробити все можливе, аби залишитися жити у Харкові. Мені подобається місто й люди, які в ньому живуть. Я активно шукаю роботу й житло, адже розумію, що не зможу тут мешкати вічно… Чув, що цей прихисток дають не тільки ЛГБТКІ+ людям, а й їхнім сім’ям. Я дуже хотів би забрати ще й маму: вона не змогла виїхати разом зі мною, а зараз боїться покидати будинок», — розповідає Олександр.

Іван Самойлов

У Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №5488. Він про відповідальність за скоєння злочинів на ґрунті ненависті, зокрема за гендерними ознаками та через сексуальну орієнтацію. Якщо депутати його підтримають, Олександр зможе відкрито говорити про свою ідентичність.

Контакти, за якими ви можете звернутися до вищезгаданих організацій, якщо вам потрібна допомога:

«Сфера»: https://www.instagram.com/sphere.wa/

«АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ»: https://www.facebook.com/Alliance.GlobalKharkiv/?locale=uk_UA

Авторка: Анна Голішевська

Текст написаний за підтримки n-ost

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією
Залишити коментар