Чехія зупинила ратифікацію Стамбульської конвенції: що це означає для прав людини та ЛГБТК+ спільноти
Уряд Чехії офіційно припинив процес ратифікації Стамбульської конвенції — міжнародного документа Ради Європи, спрямованого на боротьбу з домашнім насильством і насильством за ознакою статі. Таким чином завершилася дискусія, яка тривала майже десять років від моменту підписання конвенції країною.
Кабінет міністрів на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Бабішем скасував рішення попереднього уряду про підтримку ратифікації документа. Влада заявляє, що чинного чеського законодавства достатньо для захисту громадян від дискримінації, насильства та домашніх зловживань, а окремі положення конвенції викликають у неї принципові заперечення.
Зокрема, представники уряду критикують визначення гендеру, закладене в документі. На їхню думку, воно відокремлює поняття гендерної ідентичності від біологічної статі та може призвести до змін у національному законодавстві, які влада не готова підтримувати.
Десятирічний шлях завершився без результату
Чехія підписала Стамбульську конвенцію ще у 2016 році. Проте реальний процес ратифікації розпочався лише у 2023 році, коли уряд Петра Фіали схвалив відповідне рішення. Однак документ так і не пройшов усіх необхідних етапів, оскільки зіткнувся з опором у Сенаті.
Тепер уряд Андрея Бабіша остаточно відкликав підтримку ратифікації, фактично поставивши крапку в багаторічній дискусії.
Водночас чеська влада ухвалила окрему резолюцію, в якій підтвердила намір захищати всіх постраждалих від домашнього насильства незалежно від статі чи інших ознак. Проте уряд наголосив, що не планує змінювати визначення шлюбу або переглядати підходи до гендерної ідентичності в національному законодавстві.
Чому це важливо для ЛГБТК+ спільноти
Хоча Стамбульська конвенція насамперед спрямована на боротьбу з насильством щодо жінок, її положення також визнають існування різних гендерних ідентичностей та вимагають забезпечення захисту від дискримінації для всіх людей.
Саме ця частина документа вже багато років стає предметом політичних суперечок у низці європейських країн. Консервативні політики часто називають її проявом так званої «гендерної ідеології», тоді як правозахисні організації наголошують, що йдеться про базові гарантії безпеки та рівного ставлення до кожної людини.
Для ЛГБТК+ спільноти рішення Чехії стало черговим сигналом того, що питання гендерної рівності та прав сексуальних і гендерних меншин залишаються полем політичної боротьби навіть у країнах Європейського Союзу.
Чехія серед небагатьох країн, які відмовилися від ратифікації
Серед держав ЄС Чехія входить до невеликої групи країн, які досі не ратифікували Стамбульську конвенцію. Разом із нею до цього переліку належать Словаччина, Угорщина, Болгарія та Литва.
Попри те, що всі ці держави свого часу підписали документ, вони так і не завершили процес його впровадження у національне законодавство.
Правозахисники наголошують, що дискусія навколо конвенції давно вийшла за межі боротьби з домашнім насильством і стала символом ширшої суперечки про права людини, гендерну рівність та місце ЛГБТК+ людей у сучасному європейському суспільстві.
Рішення чеського уряду вкотре показало: навіть у демократичних країнах Європи питання рівності та захисту вразливих груп залишаються предметом гострих політичних дебатів.
