Європарламент ухвалив резолюцію: «трансжінки — це жінки»
Європейський парламент підтримав резолюцію, у якій прямо наголошено: трансжінки є жінками, а їх повне визнання є необхідним для ефективної політики гендерної рівності та протидії насильству.
Документ було ухвалено минулого тижня 340 голосами «за», 141 — «проти», ще 68 депутатів утрималися. Резолюція містить низку рекомендацій для Європейського Союзу напередодні 70-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок, яка відбудеться наступного місяця в Нью-Йорку.
Серед ключових положень резолюції — заява про «важливість повного визнання трансжінок як жінок», із застереженням, що їх інклюзія є критично необхідною для будь-якої дієвої політики у сфері гендерної рівності та боротьби з насильством.
Окрім цього, документ містить заклик створити «комплексний інструмент для моніторингу та протидії демократичному відкату і згортанню прав жінок». Також у резолюції визнається зростання атак проти ЛГБТК+ активістів і активісток та правозахисниць.
Хоча більшість резолюцій Європарламенту не є юридично обов’язковими, їх ухвалення зазвичай сигналізує про чітку політичну позицію та вплив на формування політики в державах-членах ЄС.
Журналістка Ерін Рід, яка висвітлює питання прав транслюдей, зазначила, що ухвалення цієї резолюції може поставити ЄС на «прямий курс зіткнення» зі Сполученими Штатами. Представники США також братимуть участь у засіданні Комісії ООН у Нью-Йорку.
Після інавгурації президента Дональда Трампа рівень захисту прав ЛГБТК+ у США, за оцінками правозахисників, суттєво знизився. Новий президент підписав низку виконавчих указів, спрямованих проти ЛГБТ-спільноти, зокрема транслюдей.
Резолюція Європарламенту також контрастує з позицією уряду Великої Британії. Прем’єр-міністр Кір Стармер минулого року заявив, що не вважає трансжінок жінками, що викликало широку дискусію в британському суспільстві.
Попри загальноєвропейську підтримку прав ЛГБТК+, окремі держави-члени ЄС рухаються в протилежному напрямку. Зокрема, Угорщина торік ухвалила закон, який забороняє проведення прайдів.
Тоді десятки тисяч угорців вийшли на протести проти цієї заборони — протягом квітня та червня в країні відбувалися майже щоденні акції.
Мер Будапешта Ґергей Карачонь у червні 2025 року дозволив провести ЛГБТ-прайд попри заборону й тепер стикається з кримінальними звинуваченнями. Коментуючи ситуацію, він заявив у соцмережах, що «перетворився з гордого підозрюваного на гордого обвинуваченого», додавши: «Схоже, це ціна, яку ми платимо в цій країні, коли стаємо на захист власної свободи та свободи інших».
Ухвалення резолюції Європарламентом — це передусім політичний сигнал про підтримку транслюдей на рівні ЄС у час, коли в різних частинах світу посилюються спроби обмежити їхні права.
Попри те, що документ не має прямої юридичної сили, він фіксує позицію європейських інституцій: повне визнання трансжінок є невід’ємною частиною політики гендерної рівності та прав людини.
