Як захищають права ЛГБТІК+ в Україні: розмова з експертом про практику ЄСПЛ
ГО «ПРОЖЕКТОР» продовжує говорити про права людини простою мовою. У межах проєкту з правосуддя, орієнтованого на потерпілих, організація поспілкувалася з Вадимом Барським – кандидатом юридичних наук, доцентом Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – про захист прав людей на основі сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ-права) в Україні та практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Що таке СОГІ-права?
СОГІ-права захищають людей від дискримінації через їхню сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність.
-
Сексуальна орієнтація – емоційний чи сексуальний потяг людини до осіб іншої, тієї ж або більше ніж однієї статі (гетеро-, гомо- чи бісексуальність).
-
Гендерна ідентичність – внутрішнє відчуття своєї статі, яке може збігатися або не збігатися зі статтю, призначеною при народженні. Трансгендерні люди ідентифікують себе зі статтю, відмінною від тієї, що була при народженні.
-
Інтерсекс-люди – народжуються зі статевими характеристиками, які не відповідають типовому визначенню чоловіка чи жінки.
Акронім ЛГБТІК+ об’єднує лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних, інтерсекс людей, квір-спільноту та інші ідентичності, що виходять за межі традиційних гендерних норм.
Міжнародний та регіональний захист прав
Міжнародне право захищає всіх людей від дискримінації незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Хоча спеціальної конвенції для ЛГБТІК+ немає, рішення міжнародних органів і судів активно розвивають практику захисту цих прав.
У Європі значну роль відіграє Рада Європи. Її установи формують рекомендації щодо СОГІ-прав:
-
Парламентська Асамблея (1981) – щодо дискримінації за сексуальною орієнтацією та гендерною ідентичністю;
-
Конгрес місцевих та регіональних влад (2007) – про свободу зібрань та вираження поглядів для ЛГБТІК+;
-
Комітет Міністрів (2010) – заходи боротьби з дискримінацією;
-
Комісар з прав людини та Європейська комісія проти расизму і нетерпимості стежать за дотриманням цих прав у державах-членах.
Рішення ЄСПЛ, важливі для України
Європейський суд з прав людини розглядає порушення СОГІ-прав у контексті Європейської конвенції з прав людини. Останні рішення стосуються:
-
Прав одностатевих пар – Україна має забезпечити юридичне визнання таких стосунків (справа Маймулахін і Марків, 2023);
-
Розслідування злочинів на ґрунті нетерпимості – обов’язок держави (справа Картер, 2024);
-
Свободи мирних зібрань – держава має гарантувати право на проведення ЛГБТІК-мітингів (справа Свердлова та Шевченко, 2025).
Злочини на ґрунті нетерпимості в Україні
Хоча Кримінальний кодекс України не містить прямого визначення «злочинів на ґрунті ненависті», стаття 161 дозволяє кваліфікувати порушення прав людей через сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність.
Виклики для України
Найскладніше – трансформація законодавства та системні зміни для повного забезпечення СОГІ-прав. Рішення ЄСПЛ можуть вимагати:
-
відшкодування шкоди потерпілим,
-
повторного розгляду справ,
-
змін законів або запровадження загальних заходів захисту.
Мова ворожнечі та свобода слова
ЄСПЛ визнає необхідність балансу між свободою вираження поглядів і захистом вразливих груп. Суд вважає інтернет-платформи середовищем, де можуть порушуватися права ЛГБТІК+, і розцінює дискримінаційні висловлювання як порушення, навіть без прямих закликів до насильства.
Україна продовжує впроваджувати міжнародні стандарти захисту прав ЛГБТІК+. Важливо, що як правоохоронці, так і судді мають дотримуватися цих принципів на практиці, а суспільство – усвідомлювати важливість поваги до різних гендерних та сексуальних ідентичностей.
