16 рішень за рік: що змінилося для ЛГБТІК+ у законодавстві України у 2025 році
У 2025 році Україна ухвалила щонайменше 16 державних актів, які прямо стосуються прав людини для ЛГБТІК+.
Про це Святослав Шеремет, підсумовуючи результати річної роботи Національного ЛГБТІ-консорціуму. За його словами, більшість цих рішень стали можливими завдяки системній адвокації ЛГБТІК+-організацій та їхній взаємодії з органами державної влади.
Йдеться про закони, підзаконні акти, міжнародні угоди та стратегічні документи, які передбачають соціальне визнання ЛГБТІК+, прямі гарантії прав людини незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (СОГІ), заборону дискримінації та мови ворожнечі, а також посилення інклюзивності державних політик.
Ключові рішення 2025 року
Серед ухвалених новацій — низка практичних змін у роботі державних інституцій:
-
Заборона дискримінаційних закликів. Для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування прямо заборонено закликати до дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації.
-
Фіксація мотиву ненависті. В Єдиному реєстрі досудових розслідувань запроваджено можливість зазначати мотив дискримінації за ознаками СОГІ при реєстрації правопорушень.
-
Визнання ЛГБТІК+ соціальною групою. ЛГБТІК+ офіційно визнано окремою соціальною групою в межах політики гендерної рівності та доступу до державних послуг.
-
Інтеграція СОГІ в політику безбар’єрності. Питання сексуальної орієнтації включено до ширшого розуміння безбар’єрності — не лише фізичної, а й соціальної.
-
Рівний доступ до публічних посад. У Стратегії розвитку прокуратури до 2028 року закріплено гарантії розгляду кандидатів на посади прокурорів незалежно від сексуальної орієнтації.
-
Міжнародний вимір. Україна підписала міжурядову угоду з Австрією, яка передбачає визнання та просування внеску людей різної сексуальної орієнтації у культуру та мистецтво.
-
Антидискримінаційні норми в роботі митниці та податкових органів. Принцип недискримінації за ознаками СОГІ закріплено в діяльності фіскальних і митних служб.
-
Охорона здоров’я. На урядовому рівні задекларовано рівний доступ до медичних послуг незалежно від СОГІ, а також визнано проблему доступу ЛГБТІК+, зокрема жінок, до послуг у сфері репродуктивного здоров’я.
-
Плани щодо протидії злочинам на ґрунті ненависті. У дорожніх картах євроінтеграції закладено підготовку законодавчих змін на 2026 рік щодо боротьби зі злочинами, мотивованими нетерпимістю, зокрема за ознаками СОГІ.
-
Доступ до PrEP. Врегульовано стандарти доступу до програм доконтактної профілактики ВІЛ для цисгендерних чоловіків, трансгендерних та гендерно-варіативних людей.
-
Безоплатна правнича допомога. Запроваджено можливість врахування СОГІ клієнтів при зверненні до системи безоплатної правничої допомоги.
-
Відкриті дані. Функціонування державного порталу відкритих даних унормовано із забороною розпалювання ненависті та дискримінаційних закликів за ознаками СОГІ.
-
Законодавчі рішення. Знято з розгляду гомофобний законопроєкт №6325.
-
Судова практика. Зафіксовано перше в Україні судове визнання фактичних шлюбних відносин між двома чоловіками — громадянами України.
-
Депатологізація трансгендерності. Прийнято рішення про набрання чинності в Україні стандартів МКХ-11 з 1 січня 2027 року, що означає офіційну депатологізацію трансгендерності відповідно до рішень ВООЗ.
Статистика ухвалених актів
За підрахунками Національного ЛГБТІ-консорціуму, 16 актів розподіляються за типами документів так:
-
етичні кодекси та правила — 5;
-
державні та національні стратегії — 4;
-
порядки — 2;
-
міжнародні угоди — 1;
-
дорожні карти — 1;
-
операційні плани — 1;
-
положення — 1;
-
стандарти — 1.
Відповідні документи ухвалили або затвердили вісім органів влади, серед яких Кабінет Міністрів України, Офіс Генерального прокурора, Міністерство охорони здоров’я, Державна митна та податкова служби, Національне агентство з питань державної служби та інші.
У більшості актів прямо згадується сексуальна орієнтація (14 документів), гендерна ідентичність (8), а також окремі групи ЛГБТІК+ — зокрема геї, лесбійки, бісексуальні, трансгендерні, інтерсекс- та квір-люди.
Підсумовуючи, Святослав Шеремет наголошує: позитивні зрушення у сфері прав ЛГБТІК+ в Україні є результатом тривалої та послідовної роботи громадянського суспільства у співпраці з державними інституціями. Робота в цьому напрямку, за його словами, триває.
