Рішення ЄСПЛ на користь ЛГБТІ+ активісток. Справидливість, яку чекали 12 років
Вчора, 23 січня 2025 року, Європейський суд з прав людини виніс історичне рішення, яке стосується порушення права на свободу мирних зібрань.
Про це у соцмережах сповіщає ГО “Інсайт”.
Рішення, якого ми чекали майже 12 років.
Розповідаємо:
У 2013-му році команда активісток_ів за участю ГО «Інсайт» запланували проведення публічного заходу на підтримку прав ЛГБТІ.
Марш планували провести 25 травня в центрі Києва, залучивши близько 600 людей.
Київська міська державна адміністрація одразу попередила, що планує звернутися до суду з метою заборони проведення “ЛГБТ+ заходу”. Тоді це була поширена практика придушення права на свободу мирних зібрань. Саме тому для нас важливо було пройти всі судові інстанції та змінити цю практику.
Офіційно було сказано, що КМДА саме готувалася до святкування Дня Києва, яке щороку відзначається наприкінці травня.
У зв’язку з цим 25 травня в центрі міста планували провести багато заходів — концерти, ярмарки, зібрання інших організацій, включно з опонентами ЛГБТ+ руху.
КМДА попросила організаторок_ів ходи змінити маршрут. Вони погодились на це і запропонували новий. Але адміністрація знову попросила перенести марш в інше місце. На цей раз організаторки відмовилися.
Тоді КМДА звернулася до суду з вимогою заборонити всі масові заходи в центрі міста в цей день. Суд підтримав адміністрацію, обґрунтовуючи це тим, що в центрі міста очікується багато різних подій, а забезпечити громадський порядок в умовах такої кількості заходів буде неможливо.
Хода на підтримку прав ЛГБТІ+ відбулась. Але за іншим маршрутом. Для безпеки учасниць_ків захід перенесли на околиці Києва. Про це повідомили лише зареєстрованих учасниць_ків. І логічно, що у марші взяли участь набагато менше людей. Близько 60 осіб, хоча очікувалося понад 600.
Тоді Олена Шевченко та Олександра Свердлова пройшли всі національні судові інстанції та подали скаргу до ЄСПЛ.
Європейський суд з прав людини розглянув цю справу. І дійшов висновку, що українська влада порушила право на свободу мирних зібрань і не забезпечила ефективного захисту учасницям_кам.
Що стало порушенням статті 11* Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу зібрань, та статті 13*, що вимагає забезпечення ефективних засобів правового захисту.
Подібні рішення про заборону проведення мирних зібрань та позиціонування їх, як “несанкціонованих” мали системний характер.
Так, у 2010 році Олена Шевченко була притягнута до адміністративної відповідальності за організацію “несанкціонованої акції” у центрі Києва, приуроченої до дня прав людини. Тоді, на акцію напали представники радикально-консервативних рухів, але до відповідальності притягнули саме голову ГО “Інсайт” за ніби-то проведення “несанкціонованого” мітингу.
Сьогодні ми отримали рішення, яке встановлює важливий прецедент для захисту прав кожної та кожного на свободу публічних зібрань.
Рішення ЄСПЛ підтверджує те, що ми знали завжди: держава має забезпечити реалізацію права на свободу мирних зібрань, незалежно від того, чи це ЛГБТ+ мітинг, чи протест проти підняття тарифів.
Заборони, які ми бачили і досі бачимо — це не про «захист», це про придушення. Держава повинна не боротися проти нас, а створювати умови для нашої безпеки та рівності.
🎉 Вітаємо Олену Шевченко, усю команду «Інсайту» та кожну_ого, хто роками боролись за це рішення!
Ця історія — нагадування про довгий і складний шлях до рівності, але також про силу спільноти, яка не здається, попри всі перешкоди. 🌈
А ще ця історія — не лише про минуле. Це про сьогодення і про майбутнє, яке ми будуємо разом.
Дякуємо всім, хто підтримує нас у цій боротьбі. Не зупиняємось.
П.С. За словами юристок, середній час винесення рішення від ЄСПЛ – 8-10 років.
Тож порада від Олени: “подавайте заяви, поки молоді”))
* СТАТТЯ 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
Свобода зібрань та об’єднання
1. Кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об’єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів.
2. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень на здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.
Пояснення:
Право на свободу зібрань може бути обмеженим, але це не означає повну заборону проведення заходу. Органи влади натомість повинні робити дії, спрямовані на безпечне його проведення.
СТАТТЯ 13
Право на ефективний засіб правового захисту
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Пояснення:
Ефективний юридичний захист означає, що закон повинен встановлювати адекватні строки для розгляду скарг на судові рішення, наприклад, якщо заборонено проведення маршу. Це дозволяє гарантувати право на справедливий судовий процес і захист від порушень свободи зібрань.
