Злочини з гомо/трансфобних мотивів залишаються невидимими для держави
5 грудня Верховна Рада ухвалила законопроєкт 11456 «Про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» щодо розширення переліку осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу», який доповнює перелік суб’єктів права на безоплатну вторинну правничу допомогу особами, які потерпіли від кримінальних правопорушень на ґрунті ненависті за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками.
Однак, у переліку захищених ознак не вказані сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність, попри те, що як незалежні спостерігачі, так і Національна поліція кожного року повідомляють про наявність і поширеність таких злочинів в Україні — відповідно, їхні жертви повинні мати таке саме право на правничу допомогу, як і жертви злочинів ненависті за іншими ознаками.
Ініціатором цього законопроєкту є Кабінет Міністрів, і він розроблений на виконання рекомендацій Європейської Комісії про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, а саме, впровадження та виконання положень Стамбульської конвенції. Однак, і ця конвенція, і рекомендації Єврокомісії прямо вказують на те, що сексуальна орієнтація та гендерна ідентичність мають бути включені до переліку ознак, захищених від дискримінації, мови ворожнечі та злочинів ненависті. Таким чином, попри бадьорі рапорти народних депутатів та урядовців про виконання рекомендацій ЄС, ми можемо констатувати, що у цьому випадку вони не були виконані — і навіть не сумнівайтеся, що європейські партнери України вже про це проінформовані та не стануть заплющувати очі на реальний стан справ.
Цю неприємну ситуацію для нашої влади, втім, можна виправити шляхом внесення поправок до цього закону — наприклад, при розгляді законопроєкту 5488. Без ухвалення цього або аналогічного законопроєкту, який прямо включає сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність до списку захищених ознак у кримінальному, антидискримінаційному та адміністративному законодавстві, наша держава однаково не зможе закрити відповідну главу у своїх переговорах з Євросоюзом та стати його членом. Власне, Кабінет Міністрів розуміє це, включивши до проєкту Дорожньої карти по вступу в ЄС ухвалення відповідного законопроєкту та запровадження обліку злочинів, скоєних з мотивів гомо/трансфобії.
Приклад Грузії наочно демонструє, як сучасна Європа ставиться до спроб приєднатися до неї, трепетно зберігаючи гомо- і трансфобні цінності Русского міра.
