Відвага під вогнем: Як ЛГБТІК-військові здійснюють камінаут на війні і просувають права людини для всієї спільноти
Дізнайтеся про справжню мужність і відвагу ЛГБТІК-військових України, які щодня борються не лише з ворогом на передовій, але й зі стереотипами та дискримінацією всередині суспільства. Вони відкрито заявляють про свою ідентичність, незважаючи на ризики, і стають символами сили, надії та непохитного прагнення до справедливості. Ці історії — приклад незламності духу, які надихають інших не боятися бути собою і руйнувати бар’єри на шляху до рівності.
Підтримайте їхню боротьбу та дізнайтеся більше про те, як ЛГБТІК-військові України руйнують стереотипи та змінюють наше суспільство!
ЛГБТІК-військові — це герої, які не лише борються з ворогом на полі бою, але й змагаються за право бути собою в світі, де стереотипи та упередження все ще існують. Їхня мужність проявляється не лише на передовій, але й у відвазі відкрито говорити про свою ідентичність у середовищі, яке часто залишається ворожим до ЛГБТІК-людей. Це історії про справжню силу — силу бути собою під час найважчих випробувань.
Хто такі ЛГБТІК-військові?
ЛГБТІК-військові — це мужні захисники та захисниці України, які щодня ризикують своїм життям на передовій. Але окрім битви з ворогом, вони ведуть ще одну, не менш важливу боротьбу — за право бути собою в Збройних Силах України, де стереотипи та упередження все ще мають місце. Це люди, які, попри всі виклики, стоять на захисті свободи країни і водночас руйнують бар’єри, що довго існували у військовому середовищі.
Роками багато ЛГБТІК-військових були змушені приховувати свою справжню ідентичність, жити в постійному страху неприйняття з боку рідних, побратимів та суспільства, і залишатися на самоті зі своїми внутрішніми викликами. Однак сьогодні, завдяки їхній неймовірній відвазі та позитивним змінам у суспільстві, все більше ЛГБТІК-військових роблять камінаут, стаючи символами сили, незламності та боротьби за рівність. Вони надихають інших бути собою, навіть у найскладніших обставинах, і своїм прикладом руйнують стереотипи, прокладаючи шлях до інклюзивного майбутнього для всіх.
Чому камінаути військових важливі для ЛГБТІК спільноти?
Кожен камінаут ЛГБТІК-військових — це великий крок вперед для всієї спільноти.
Відкритість цих військових має надзвичайне значення, оскільки:
- Руйнує стереотипи. Історії ЛГБТІК-військових доводять, що вони так само патріотичні, відважні та професійні, як будь-хто інший, і заслуговують на повагу.
- Надихає молодь. Молодь з числа ЛГБТІК бачить, що їхня ідентичність не є перешкодою для служіння Батьківщині, і це мотивує їх бути відвертими та вірити в свої можливості.
- Сприяє рівності і недискримінації. Відкритість військових допомагає створювати більш інклюзивне середовище в Збройних силах України, де кожен, незалежно від своєї ідентичності, відчуває себе захищеним і рівноправним.
- Підвищує обізнаність. Історії про ЛГБТІК в ЗСУ допомагають суспільству краще зрозуміти виклики, з якими стикається спільнота, і сприяють поширенню толерантності та поваги.
Історія ЛГБТІК-військових: довга боротьба за право бути собою
Історія ЛГБТІК-військових у світі — це складний і часто трагічний шлях боротьби за право служити своїй країні, бути рівноправними членами суспільства і отримувати ті самі права та повагу, що й гетеросексуальні побратими і посестри. У багатьох країнах ЛГБТІК-люди в збройних силах стикалися з системною дискримінацією, упередженням і навіть переслідуванням. Проте завдяки активізму, правозахисним кампаніям і змінам у суспільних настроях сьогодні багато країн зробили кроки до визнання та захисту прав ЛГБТІК-військових.
США: Від “Don’t Ask, Don’t Tell” до повної відкритості
Однією з найбільш знакових політик стосовно ЛГБТІК-військових у США була політика “Don’t Ask, Don’t Tell” (DADT), введена у 1993 році за адміністрації президента Білла Клінтона. Ця політика дозволяла ЛГБТІК-особам служити в армії, але за умови, що вони приховуватимуть свою сексуальну орієнтацію. Однак будь-яке відкриття цієї інформації могло стати підставою для звільнення з військової служби. Політика тривала майже два десятиліття і стала предметом численних правозахисних кампаній, адже багато військових ЛГБТІК зазнали переслідувань і дискримінації через необхідність приховувати свою ідентичність.
У 2011 році президент Барак Обама скасував “Don’t Ask, Don’t Tell”, дозволивши військовим відкрито заявляти про свою сексуальну орієнтацію. Це стало величезним кроком уперед у боротьбі за права ЛГБТІК в США, дозволяючи відкрито служити людям будь-якої сексуальної орієнтації. Згодом, у 2016 році, адміністрація Обами також зняла обмеження для трансгендерних військових, дозволивши їм відкрито служити в збройних силах.
Велика Британія: Від переслідування до лідерства в інклюзивності
Історія ЛГБТІК-військових у Великої Британії до кінця 1990-х років була відзначена значною дискримінацією та переслідуванням. Лише у 2000 році ЛГБТІК-людям було офіційно дозволено служити у британських збройних силах. До цього часу військові регулярно проводили розслідування, спрямовані на виявлення ЛГБТІК-особистостей у своїх лавах, що призводило до звільнень і переслідувань.
Після зміни законодавства британські збройні сили зробили значні кроки вперед у напрямку інклюзивності. На сьогодні британська армія вважається однією з найпрогресивніших у світі щодо прав ЛГБТІК-військових. Військові не лише відкрито визнають право ЛГБТІК-людей служити, але й активно підтримують кампанії за рівність, беруть участь у ЛГБТІК-заходах, таких як Лондонський Прайд, і впроваджують програми захисту прав меншин.
Канада: Одна з перших країн, яка підтримала ЛГБТІК-військових
Канада стала однією з перших країн, яка офіційно дозволила ЛГБТІК-людям відкрито служити в збройних силах. У 1992 році Верховний суд Канади постановив, що заборона на службу ЛГБТІК-військових є незаконною, що стало важливою перемогою для ЛГБТІК-спільноти. Відтоді канадські збройні сили не лише дозволяють відкрито служити ЛГБТІК-військовим, але й активно впроваджують політику різноманітності та інклюзії.
Канада також стала однією з перших країн, які дозволили трансгендерним військовим проходити необхідні медичні процедури для підтвердження гендеру під час служби. Канадські збройні сили беруть участь у різних заходах на підтримку прав ЛГБТІК, що робить їх лідером у цій сфері.
Ізраїль: Відкрита служба з 1993 року
Ізраїльська армія також є прикладом інклюзивності для ЛГБТІК-військових. У 1993 році Ізраїль став однією з перших країн світу, яка дозволила відкрито служити ЛГБТІК-особам у збройних силах. На сьогодні ЛГБТІК-військові можуть відкрито служити в армії Ізраїлю без ризику дискримінації.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) активно підтримує рівність прав для всіх своїх військових, незалежно від сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності. Вона навіть створила посаду офіцера для захисту прав ЛГБТІК-військових, який слідкує за тим, щоб не допускати дискримінації в армійських підрозділах.
Австралія: Впевнені кроки до рівності
Австралія скасувала заборону на службу ЛГБТІК-людей в армії у 1992 році. Сьогодні австралійські збройні сили підтримують різноманіття та інклюзивність. Військові можуть відкрито заявляти про свою сексуальну орієнтацію, а трансгендерні військові мають доступ до необхідної медичної допомоги під час служби.
Австралія також активно підтримує ЛГБТІК-кампанії та бере участь у заходах, таких як Сіднейський Прайд, демонструючи свою підтримку рівності в армії.
Швеція: Лідер інклюзивності в Європі
Швеція завжди вважалася однією з найбільш прогресивних країн світу щодо прав людини, і її збройні сили не є винятком. ЛГБТІК-особам дозволено відкрито служити в армії Швеції ще з 1980-х років. На сьогодні Швеція продовжує впроваджувати політику рівності та інклюзивності, забезпечуючи, щоб кожен військовий мав рівні права та можливості.
Шведські збройні сили активно беруть участь у ЛГБТІК-прайдах і підтримують правозахисні ініціативи як всередині країни, так і за її межами.
Ситуація в Україні: історія боротьби та викликів для військових ЛГБТІК
Україна пройшла подібний шлях, але виклики для ЛГБТІК-військових тут залишаються значними. Традиційно українське суспільство, особливо військове середовище, зберігало консервативні погляди щодо сексуальної та гендерної ідентичності. Це призводило до того, що ЛГБТІК-військові часто змушені були приховувати свою ідентичність, боячись дискримінації, ігнорування з боку побратимів та командування, а також втрати кар’єри.
Проте ситуація почала змінюватися з початком збройного нападу росії на сході України. Війна, що спалахнула в 2014 році, стала переламним моменгом у житті багатьох ЛГБТІК, які вирішили стати на захист країни. Участь ЛГБТІК-військових у бойових діях стала символом того, що патріотизм і відданість Батьківщині не залежать від сексуальної чи гендерної ідентичності.
Виклики, які долають ЛГБТІК-військові
Попри поступові зміни настроїв у суспільстві, багато ЛГБТІК-військових все ще стикаються з численними викликами, серед яких:
- Упередження та дискримінація. Гомофобія та трансфобія, на жаль, досі є частиною життя багатьох військових.
- Страх наслідків. Деякі військові бояться здійснювати камінаут через можливі наслідки, такі як погане ставлення з боку колег або керівництва.
- Невизнання одностатевих сімей. ЛГБТІК-військові не можуть отримувати права та пільги, які надаються гетеросексуальним парам.
- Обмеження у доступі до прав на здоров’я. Трансгендерні військові можуть стикатися з труднощами в отриманні необхідної медичної допомоги.
- Психологічний тиск. Приховування своєї ідентичності призводить до постійного стресу та тривожності.
Історії ЛГБТІК-військових та їхніх подружжів, що надихають
Українські ЛГБТІК-військові і їхні подружжя, навіть у найважчих умовах війни, демонструють неймовірну мужність та волю, захищаючи країну та відкрито заявляючи про свою ідентичність.
Ось декілька історій, які можна послухати у подкасті “Ми – є!”, який став частиною нашого проєкту “Просування прав і добробуту ЛГБТІК в Україні в умовах війни”:
Ольга Оніпко, ЛГБТ-активістка, дружина військовослужбовиці
Нік Милованов, ветеран російсько-української війни, ЛГБТ-активіст
Оксана Сурчок, ветеранка російсько-української війни, правозахисниця, експертка
Вплив цих історій на суспільство в Україні
Кожна з цих історій має глибокий вплив на суспільство, допомагаючи змінювати ставлення до ЛГБТІК-спільноти, а саме:
- Руйнують стереотипи. Історії ЛГБТІК-військових допомагають суспільству побачити їхню відвагу, професіоналізм і людяність.
- Підвищують обізнаність. Ці історії привертають увагу до викликів, з якими стикається спільнота.
- Надихають інших. ЛГБТІК, особливо молодь, бачать, що вони можуть бути тими, ким вони є, не зважаючи на стереотипи чи дискримінацію.
- Сприяють розвитку інклюзії. Камінаути військових допомагають формувати більш толерантну та інклюзивну систему ЗСУ.
- Впливають на політику. Такі історії є рушієм для змін у законодавстві та політиці щодо ЛГБТІК-спільноти в Україні.
Що потрібно зробити для підтримки ЛГБТІК-військових?
Для того щоб забезпечити рівність перед законом для ЛГБТІК та гідне ставлення до військових, необхідно:
- Прийняти антидискримінаційне законодавство. Україна має внести відповідні правки в Конституцію та закони.
- Визнати одностатеві партнерства на законодавчому рівні. Парламент має ухвалити прийнятний закон, який визнає одностатеві сім’ї і надасть права.
- Забезпечити рівний доступ до медичних послуг для всіх військових, незалежно від їхньої ідентичності. Ідентичність людини має враховуватись на всіх етапах ВЛК, рекрутингу та служби в ЗСУ.
- Проводити тренінги та підвищувати обізнаність серед військових щодо прав ЛГБТІК. Держава має сприяти інклюзії та недискримінації в ЗСУ задля кращої згуртованості військовослужбовців.
- Підтримати організації, що займаються захистом прав ЛГБТІК. ЛГБТІК-спільноти мають згуртуватися задля розбудови спільного майбутнього і відсічі агресії росії.
Разом до перемоги!
Підготував: Володимир Косенко, директор ГО “Бюро “Ми – є!”
1 жовтня 2024 року
