Чи можуть мобілізувати трансгендерних людей і коли їм треба йти до ТЦК

«Я прийшов до ТЦК цьогоріч у квітні, а мені виписали протокол на 17 тисяч гривень, бо я ніколи не стояв на обліку»,— розповідає трансгендерний хлопець Кирило.

Документи він змінив у 2019 році. Зізнається, що на облік у територіальному центрі комплектування тоді «забив», бо в той час до цього ставилися не так строго. А тепер у нього виникли проблеми.

Що таке трансгендерність, як цей статус регулює законодавство, чи можуть транс*люди служити у війську та як їм владнати питання у ТЦК — у матеріалі hromadske.

Хто такі транс*люди?

Трансгендерність — це явище, за якого вроджена стать людини не збігається з її гендерною ідентичністю. Стать — це біологічні ознаки людини, а от гендер — соціальне поняття. Тобто йдеться не про тілесні статеві ознаки, а про те, як уже свідома людина себе сприймає та хоче, щоб її сприймали інші.

Причому сама трансгендерність виникла не тоді, коли з’явився такий термін. Трансгендерні люди існували й раніше, хоча їх так і не називали, а самі вони цілком могли не розуміти, що саме з ними відбувається.

Часто нам змалечку приписують гендер, що відповідає статі — хлопчик або дівчинка. У молодшому віці дитина ще не усвідомлює соціальні ролі й просто всотує те, що їй дають батьки. Наприклад, хлопчику купують пожежні машинки чи танчики, бо він — «майбутній захисник». Натомість дівчаткам купують дитячий посуд і ляльки — бо вона «має піклуватися про побут і стати мамою». Згодом цей наратив підтримує школа та середовище.

У будь-якому суспільстві є люди, стать яких не збігається з тим, як себе сприймає людина. Тож якщо людина, наприклад, має біологічні ознаки чоловічої статі, але бачить себе жінкою, вона є трансжінкою. За бажання й можливості така людина може зробити й медичний перехід — через гормональну терапію та хірургічне втручання, які змінюють і статеві ознаки. А втім, це не є обов’язковим.

Як за законом змінюють гендер?

ВООЗ вилучила трансгендерність з переліку психічних розладів в останній версії Міжнародної класифікації хвороб. Проте в Україні ця редакція МКХ поки не запроваджена.

Наразі чинна попередня версія, що передбачає діагноз «транссексуалізм». Без встановлення цього діагнозу у психіатра не можна змінити статеві ознаки або документи людини до того стану, який краще відповідатиме її гендерній ідентичності.

Нині є уніфікований протокол від Міністерства охорони здоровʼя. Спершу людина має пройти психіатричне обстеження: упродовж двох років спостерігатися у психіатра амбулаторно або пройти двотижневе обстеження в стаціонарі, — пояснює лікарка-психіатриня вищої категорії Олена Тараненко.

Для цього людина може звернутися до сімейного лікаря, який дасть направлення до психіатра та ендокринолога.

Якщо фахівці не виявлять тяжких психіатричних патологій, які не є істинною трансгендерністю, ми ставимо людині діагноз F64.0 за МХК-10 (транссексуалізм). Далі вона йде до ендокринолога, який також проводить своє обстеження. Якщо немає протипоказання до призначення замісної терапії, надається довідка про це.Олена Тараненко, лікарка-психіатриня

Маючи довідки, людина знову йде до сімейного лікаря, який збирає лікувально-консультативну комісію у своїй поліклініці. Це формальна процедура, на якій виписують «медичне свідоцтво про зміну статевої належності». З ним можна йти оновлювати документи.

Гормональна терапія чи оперативне втручання — на вибір людини, — зауважує Олена Тараненко. Якщо пацієнт хоче приймати гормони, то може це зробити, якщо для них немає протипоказань. Так само і з пластичними операціями. Раніше, до запровадження уніфікованого протоколу, хірургічні втручання були обов’язковою вимогою для того, щоб змінити документи.

Хтось припустить, що такий перехід — поле для спекуляцій, зокрема для ухилення від мобілізації. Проте, як пояснює лікарка, коли фахівці під час обстеження мають сумнів щодо правдивості історії людини чи її готовності до транспереходу, вони можуть призупинити процес. І додає, що змін до протоколу від Міністерства охорони здоров’я у звʼязку з мобілізацією не було.

Коли людина приходить на обстеження, вона вже має певну історію. Найчастіше пацієнти самовільно починають приймати гормони, вже помітні зміни у зовнішності.Олена Тараненко, лікарка-психіатриня

Чи можуть транс*люди служити у війську?

Проста відповідь: так. Однак є ціла низка «але». Поки в Україні не запроваджена остання редакція Міжнародної класифікації хвороб, у Міноборони послуговуються попередньою. Координаторка трансгендерного напряму громадської організації «Інсайт» Інна Ірискіна пояснила, що на військово-обліковий статус придатності транс*людини до служби впливає діагноз, встановлений психіатром.

Якщо діагноз є, військово-лікарська комісія може визначити людину як повністю непридатну або придатну до тилової служби. Чітких критеріїв для цього немає — по суті, це суб’єктивне рішення лікаря-психіатра.

Як пояснив трансгендерний хлопець Леон Кушнір, серед транс*людей існує непевність щодо того, як саме комунікувати з ТЦК: приміром, якщо людина хоче воювати, але упевнена, що ВЛК не підтвердить її придатність до цього. А дехто просто не розуміє свій статус.

«Очевидно, є й трансхлопці, які бояться йти до ТЦК. Вони просто не міняють документи, щоб не потрапляти в базу військовозобов’язаних. Якщо хочеш служити, то краще приховувати свою гендерну ідентичність. А втім, якщо ти йдеш на це, але приймаєш гормони — будь-які проблеми будуть тільки твоєю відповідальністю», — пояснив Леон.

А от Інна Ірискіна з «Інсайту» вважає, що на приховування транс*людьми своєї гендерної ідентичності під час військової служби впливає не так наявність діагнозу, що може бути підставою для визнання непридатності, як рівень трансфобії у суспільстві загалом і в армії зокрема.

Однак трансгендерні люди в Силах оборони є і зараз. Наприклад, у складі громадської організації «Військові ЛГБТКІ+ за рівні права» є спільнота трансгендерних та небінарних військових. У ній працює служба безплатної психологічної та юридичної допомоги.

Навіщо транс*людям іти до ТЦК?

Трансгендерний хлопець Леон Кушнір змінив документи у грудні 2023 року. Він припустив, що в базі Міноборони його могли вже ідентифікувати як чоловіка, якому виповнилося 25, а він і досі не став на військовий облік. Саме тому вже на початку січня Леон пішов до територіального центру комплектування.

Там його справді спитали, чому він досі не став на облік. Леон пояснив, що є трансгендерним хлопцем — тоді його скерували на військово-лікарську комісію до психіатра. Хлопець переконаний, що транс*людям важливо розповідати про себе у ТЦК, бо від цього залежатиме висновок ВЛК.

За декілька місяців Леон отримав військово-обліковий документ, де зазначено, що його взяли на облік, але одразу ж виключили через непридатність до військової служби. Хлопець каже, що в ТЦК, лікарні чи ЦНАПі у нього не виникало проблем зі ставленням з боку працівників. Водночас він вважає, що впливає те, як людина сама себе покаже у суспільстві.

А от у трансхлопця Кирила ситуація дещо інша: він пішов до ТЦК не одразу після зміни документів, коли йому виповнився 21 рік, а лише у квітні 2024-го.

«На облік у 16 років не ставав, бо тоді у документах була прописана жіноча стать. А коли змінив документи у 2019-му, то ніде не вимагали військово-обліковий документ, тож я забив на нього. Цьогоріч у квітні пішов до ТЦК у Києві, де одразу дали направлення на ВЛК. Там психіатр мене списав».

Кирило додає, що головний лікар у медичному висновку написав «непридатний». Далі його документи надіслали до ТЦК, де й мали ухвалити фінальне рішення. А втім, коли у липні хлопець прийшов по виписку із центру комплектування, то не зміг її отримати.

«Натомість мене відправили у кабінет до юристів, де виписали протокол на 17 тисяч, бо я раніше не стояв на обліку. Нині штрафу в базах не бачу, щоб оскаржувати його в суді», — зазначив Кирило.

А от Еріка, ще одного трансхлопця, ВЛК визначила придатним до військової служби. Він також сам прийшов до Дніпровського районного центру комплектування в Києві.

«У мене не було мети списуватися, але самі співробітники ТЦК потім сказали оскаржувати цей висновок. Уже міська ВЛК мене списала», — розповів Ерік.

А що з трансгендерними жінками? Якщо раніше вони були військовозобов’язаними, їм слід знятися з обліку.

Так зробила трансдівчина Катя. Вона отримала нові документи у 2022 році, а у грудні 2023-го звернулася до ТЦК. Під час проходження ВЛК їй сказали оновити діагноз F64.0 — тож Катя ще 10 днів обстежувалася на стаціонарі. Проте на комісії їй вирішили не ставити висновок про непридатність. Нині ж вона очікує висновку центральної ВЛК, щоб потім знову звертатися до ТЦК.

Цей матеріал створено за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією
Залишити коментар