Як досягнути змін у законах, аби ЛҐБТК+ люди отримали рівні права та захист від насильства?
Розглянемо на прикладі законопроєкту 9103 про цивільні партнерства. Наразі, коли законопроєкт уже створено, він проходить розгляд комітетів, після чого буде винесений на голосування у Верховній Раді. Його авторка, народна депутатка Інна Совсун, на зустрічах та форумах з активіст(к)ами та громадськими організаціями, не раз наголошувала на одному: «Нам усім — ЛҐБТК+ людям, союзникам та союзницям — важливо наочно показувати потребу в цьому законі. Багато депутатів просто відкривають свою електронну пошту і переглядають листи, скільки людей просять голосувати «за», і скільки — «проти».
Демократія працює за тим принципом, що люди формують запит до влади, а не навпаки. Можливо, для України, як для молодої демократії, що походить етап свого становлення, це ще не є сталою звичкою.
Ми маємо зрозуміти: для того, аби отримати зміни, ми маємо голосно говорити про те, що нам необхідно. Активно вести розмову саме з тими людьми та органами влади, які відповідальні за конкретні сфери, де потрібні зміни.
Щодо цивільних партнерств: кожній людині, яка підтримує законопроєкт, варто приділити частинку свого часу та написати (електронне чи листом) звернення до народних депутатів/депутаток із проханням голосувати «за». Насамперед до мажоритарних депутатів/-ок ВР з ваших округів, а також до інших нардепів, що не мають конкретної позиції.
Для батьків ЛҐБТК+ це — найкращий спосіб підтримати свою дитину у боротьбі за гідне місце в українському суспільстві.ґ
