Руслан Кухарчук надіслав до прем’єр-міністра Деніса Шмигаля листа в якому просить подати клопотання про передання на розгляд Великої палати справи «Маймулахін і Марків проти України»
Руслан Кухарчук — лідер українського гомофобного руху, автор та ініціатор більшості звернень до української влади щодо заборони «пропаганди гомосексуалізму» та «ґендерної ідеології» — надіслав до прем’єр-міністра Деніса Шмигаля листа, в якому просить «Доручити Урядовому уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини подати клопотання про передання на розгляд Великої палати справи «Маймулахін і Марків проти України» […] з підстав, наведених у Додатку». Також він просить «Не підтримувати і блокувати законодавчі ініціативи, які спрямовані на унормування неприродних статевих відносин і руйнування поняття шлюбу і сім’ї» тощо, але це вже не так цікаво, сповіщує Правозахисний ЛГБТ Центр “Наш світ”.
Додаток до згаданого листа являє собою 33 сторінки, які складаються з цитування українського та міжнародного законодавства і дикої ахінеї про «загрозу існування нації» та «національній безпеці країни» через дотримання сучасних європейських стандартів захисту прав людини стосовно ЛГБТК людей.
Обґрунтування потреби у зверненні до Великої палати ЄСПЛ — апеляційної інстанції, рішення якої остаточні та оскарженню вже не підлягають — Кухарчук або безграмотні юристи, які готували це звернення, бачать в необхідності тлумачення та застосування частини 2 статті 8 Європейської конвенції з прав людини стосовно розглянутих питань.
Ми абсолютно впевнені, що уряд не дослухається до пропозиції Кухарчука, оскільки Велика палата ЄСПЛ вже надала таке тлумачення у справі «Федотова та інші проти Росії». Тлумачення Конвенції Великою палатою стосуються не тільки конкретної справи, що розглядається, але є обов’язковими до застосування у судовій практиці всього ЄСПЛ (та, до речі, українських судів, згідно Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). Саме на підставі вже наявного чіткого тлумачення Великої палати, судді ЄСПЛ одноголосно ухвалили своє рішення по справі проти України.
Це тлумачення таке (цитати з рішення по справі «Федотова та інші проти Росії»): «Суд підтверджує, що відповідно до своїх позитивних зобов’язань за статтею 8 Конвенції, держави-члени зобов’язані забезпечити правові рамки, які дозволяють одностатевим парам отримати належне визнання та захист їхніх стосунків. […] оскільки Конвенція має на меті гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права, які є практичними та ефективними […], важливо, щоб захист, який держави-учасниці надають одностатевим парам, був адекватним […]. У зв’язку з цим Суд уже мав нагоду посилатися в певних рішеннях на аспекти, зокрема, матеріальні (аліменти, оподаткування або спадщина) або моральні (права та обов’язки щодо взаємної допомоги), які є невід’ємною частиною життя пари та виграють від регулювання в правовому полі, доступному для одностатевих пар […]».
Подобається це чи ні, але це означає, що тепер Європейська конвенція з прав людини передбачає обов’язок всіх держав-учасниць забезпечити юридичну форму визнання одностатевих партнерів, яка би гарантувала та захищала їхні сімейні права. Це прекрасно відомо Міністерству юстиції, яке представляє український уряд перед Європейським судом з прав людини.
