Польща змінює позицію щодо справ ЛГБТ+ у Європейському суді з прав людини: уряд визнає можливі порушення
Міністерство юстиції Польщі змінює позицію країни у справах, які розглядаються в Європейському суді з прав людини. Як повідомляє заступниця міністра Марія Ейхарт у спеціальному відеозверненні, зміна пов’язана з тим, що попередній уряд ставив під сумнів компетенцію ЄСПЛ оцінювати реформу системи правосуддя.
«Йдеться, наприклад, про справи, в яких ухвалювали рішення судді, рекомендовані нео-КРП. (…) Ми також займаємося справами представників ЛГБТ+-спільноти та справами, що стосуються виплат колишнім співробітникам СБ», — заявила заступниця міністра Ейхарт.
Протягом останніх майже двох років Міністерство юстиції займалося аналізом справ, що розглядалися в ЄСПЛ, щодо яких попереднє керівництво міністерства — за часів уряду «Об’єднаних правих» — підготувало відповідні позиції.
«Ми повторно проаналізували позиції Польщі в 160 справах, що розглядалися в Європейському суді з прав людини у 2015–2023 роках. Вони стосувалися змін у системі правосуддя. Заступниця міністра Марія Ейхарт пояснює, в чому полягає зміна позиції щодо ЄСПЛ і чому ці дії були необхідними».
— читаємо в повідомленні Мін’юсту на X.
А як щодо Конституції, законів і президента?
Як наголошує Ейхарт, нове керівництво Міністерства юстиції повністю підкориться рішенням міжнародних трибуналів, яким не подобається законно проведена після 2017 року реформа системи правосуддя.
«Чи знаєте ви, хто представляє польський уряд у Європейському суді з прав людини в Страсбурзі? Це уповноважений міністра закордонних справ. Але ключові рішення та позиції щодо системи правосуддя ухвалюються тут, у Міністерстві юстиції. Значна кількість скарг до Суду стосується змін у системі правосуддя, які відбулися у 2015–2023 роках. Йдеться, наприклад, про справи, в яких ухвалювали рішення судді, рекомендовані нео-КРП, про дисциплінарні провадження, які велися проти суддів, або про звільнених голів і заступників голів судів», — заявила заступниця міністра юстиції.
При цьому вона забуває, що жоден договір ЄС не надає міжнародним трибуналам права втручатися в устрій польської системи правосуддя. Їхні рішення не можуть розглядатися як джерела права, що безпосередньо діють у Польщі.
«У Міністерстві юстиції ми повторно проаналізували 106 справ. До сьогодні Європейський суд з прав людини ухвалив 20 рішень, які стосувалися 110 осіб. Це рішення про затвердження мирових угод або односторонні декларації польського уряду, які визнають порушення конвенції у справах за скаргами біженців і пов’язаних із ситуацією на кордоні з Білоруссю. Ми також займаємося справами представників ЛГБТ+-спільноти, справами, що стосуються виплат колишнім співробітникам СБ, а також справами осіб, які перебувають у центрі в Ґостиніні. Чому ми змінюємо позиції в цих справах? Тому що вважаємо, що в цих справах могли бути порушення. Там, де порушення були очевидними, може бути досягнуто мирового врегулювання. Якщо ви хочете дізнатися більше про ці справи, запрошуємо на наш вебсайт», — заявила заступниця міністра Ейхарт у відео, доданому до допису Мін’юсту.
