Німецькі єпископи проти ЛГБТ: чому частина церкви відстає від сучасності
У Німеччині знову розгорілася суперечка про ЛГБТК+ людей у католицькій церкві. Кілька єпископів, серед яких Рудольф Водергольцер та кардинал Райнер Марія Велькі, різко виступили проти нового документа Єпископської конференції. Документ закликав школи більше поважати різноманітність і підтримувати ЛГБТК+ учнів.
Проте замість підтримки та розуміння, деякі представники церкви обрали критику й осуд. Це викликало багато коментарів у німецьких медіа, які порівняли дії єпископів із «релігійною інспекцією», що замість допомоги вручає людям перелік «недоліків» їх життя.
Старі уявлення проти сучасності
Наприклад, Водергольцер колись пояснював гомосексуальність як «переднародний стрес» — тобто нібито людина стає геєм через переживання в утробі матері. Це твердження не має жодних наукових підстав і схоже на псевдонаукову теорію.
Кардинал Велькі, у свою чергу, описує світ так, ніби ЛГБТК+ люди — це загроза, а різноманітність — небезпечна помилка. Його слова часто звучать так, ніби він живе в іншому часі, а не в сучасному світі, де ЛГБТК+ люди просто існують і мають право на повагу.
Паралельна реальність
Критики кажуть, що ці єпископи живуть «у власному світі», де вони «керують людьми», а насправді віддаляються від реального життя. У школах і суспільстві діти та підлітки відкрито говорять про свою орієнтацію чи гендерну ідентичність, і їм не потрібні пояснення чи заборони з кабінетів церковних ієрархів.
Навчання історії
Автори оригінальної статті нагадують: колись люди боялися прогресу — засуджували жіноче виборче право, джаз чи ліворуких. Зараз ці страхи виглядають смішно, і так само через десятиліття виглядатиме і опір сучасних єпископів до ЛГБТК+ людей.
Висновок: відкрити двері для життя
Метафора автора: якщо будинок тримати зачиненим, всередині стає душно. Так і церква, яка не визнає сучасний світ і людей такими, якими вони є, ризикує «задихнутися» від власного консерватизму.
Для того, щоб церква залишалася частиною суспільства і була корисною, їй потрібно відкрити «двері» для людей різної орієнтації та гендерної ідентичності і приймати їх такими, як вони є.
