Після тривалої реставрації один із найвідоміших археологічних скарбів Італії – Будинок Веттієв – знову відкривається для публіки.
Велика колекція настінних фресок будинку включає безліч еротичних творів мистецтва. Багато дослідників вважають, що власники будинку були стурбовані темою сексу або навіть тримали бордель, проте, на думку римського історика-гея, подібні твердження свідчать про нерозуміння ролі, яку квір-секс грав у Стародавньому Римі.
Будинок був побудований для двох рабів-чоловіків, які отримали свободу, які, ймовірно, належали одному й тому ж господареві. Ці чоловіки розбагатіли на продажу вина, а в їхньому нині відомому будинку було безліч сексуальних та міфологічних сцен, намальованих на мокрій штукатурці та збережених за допомогою воску.
У 79 році нашої ери під час виверження Везувію будинок було поховано під шаром вулканічного попелу, але через сторіччя розкопки подарували любителям історії мистецтва справжню капсулу часу, яка дає нам можливість подивитися на власні очі на багате римське суспільне життя.
Вхід у будинок прикрашає зображення Пріапа, бога родючості та достатку, що демонструє необрізаний пеніс, такий самий довгий і товстий, як його рука. Він спирається на ваги, врівноважені мішком із грошима. Інші фрески демонструють, як різні пари займаються сексом.
Жоао Флоренсіо (João Florêncio), гей-дослідник, який вивчає візуальні зображення сексуальних культур протягом усієї історії, каже, що було б неправильно припускати, що римські чоловіки нагадували сучасних геїв лише тому, що вони мали зображення бога з величезним “апаратом” і часто займалися сексом з іншими чоловіками.
“Одностатеві стосунки серед римлян переживалися і осмислювалися зовсім інакше, ніж у нас“, – написав Флоренсіо у нещодавній статті про відкриття Будинку Веттієва після реставрації.
“Римська сексуальність визначалася не з погляду статі партнерів, а з погляду влади, – пише він. – Дорослий вільний чоловік міг займатися сексом як проникаючий партнер з людиною нижчого соціального статусу, включаючи жінок, рабів та секс-працівників обох статей” .
Дослідник каже, що збереглося безліч свідчень одностатевих статевих відносин у відверто сексуальних артефактах та графіті Помпей, але багато з них були приховані сучасною культурою. Багато з цих артефактів було позначено як “порнографія” і поміщено в “секретні музеї” на початку 1800-х років.
Сучасний чоловік, швидше за все, навряд чи став би демонструвати у своєму будинку образ “добре упакованого” представника чоловічої статі, якщо він не є геєм. Флоренсіо зазначає, що фалічні образи в римській культурі асоціювалися із мужністю. Деякі чоловіки, можливо, бажали такого ж великого члена, як у Пріапа, але набагато більше чоловіків, мабуть, позаздрили б йому, порівнюючи зі своєю власною “зброєю”, як ознакою їхньої власної сили та могутності.
Флоренсіо також зазначає, що, хоча деякі історики вважають, що будинок Веттієв був борделем, сексуальні образи могли просто функціонувати як домашні символи влади, багатства та культури, тим більше, що секс не був табу в римській культурі. Справді, зображення сексу були “повсюди у Римі, зокрема у літературі та образотворчому мистецтві”, – пише він.
Дізнатися більше про гей-секс у Стародавньому Римі можна за допомогою фільму нижче (переклад з англійської можна налаштувати у субтитрах):
