Індонезія розширює цензуру ЛГБТ-контенту
Телебачення та радіо вже перебувають під суворим наглядом та цензурою. Наступна черга: цифрова сфера, включаючи соціальні мережі.
Новий законопроєкт у парламенті розширить повноваження Індонезійської комісії з питань мовлення та збільшить її здатність цензурувати контент на цифрових платформах, включаючи соціальні мережі. Законопроєкт, який був оприлюднений у березні 2024 року та знову включений до пріоритетного списку законодавців у листопаді, прямо забороняє публікацію в Інтернеті контенту, що представляє лесбійську, гейську, бісексуальну та трансгендерну “поведінку”.
Дейв Лаксоно, член парламенту, який працює над законопроєктом, відомим як Закон про мовлення, каже, що важливо, щоб Індонезія слідувала світовим тенденціям у регулюванні цифрових платформ.
“Наша відповідальність полягає в тому, щоб побудувати контроль, здійснити фільтрацію в соціальних мережах, щодо інформації, яку отримуватимуть діти”, – каже він.
Цензура контенту на цифрових платформах є простим продовженням того, що вже відбувається з кіно, телебаченням та радіо, додає він.
Водночас обговорюється ще один новий законопроєкт, який розширить повноваження поліції щодо стеження та блокування доступу до Інтернету. Це на додаток до нового Закону про військову службу, прийнятого в березні, який розширює повноваження військових у цифровому просторі.
ЛГБТ-активісти кажуть, що Закон про мовлення, у поєднанні з Законом про військову службу та запропонованим законопроєктом про поліцію, створює новий рівень ризику для сексуальних меншин. Це призведе до подальшої дискримінації вже вразливої ЛГБТ-спільноти — контролюючи, а не захищаючи їх, каже Річа Шофіяна, відома як Чача, яка працює в Crisis Response Mechanism, організації, що має на меті запобігання та реагування на кризи, пов’язані зі сексуальними та гендерними меншинами.
Історія дискримінації
Нинішня атмосфера в Індонезії є цифровим повторенням 2016 року — року, протягом якого трансгендерні жінки масово втратили роботу в індустрії розваг через закон про цензуру, спрямований на телебачення та радіо, каже Канжа Вінаа, трансгендерна жінка, яка очолює Sanggar Swara, неурядову організацію, що займається правами трансгендерів в Індонезії.
Цей рік ознаменувався піднесенням анти-ЛГБТ руху. Вже тоді багато ЛГБТ-людей почали закривати свої акаунти в соціальних мережах, каже Вінаа. На її акаунтах були коментарі, які нападали на її ідентичність і навіть погрожували її життю, додає вона, і платформа їх не видаляла.
“Це не вважалося насильством“, – каже вона.
Чача каже, що протягом цього часу, особливо у 2023 році, її старе ім’я та фотографії без хіджабу з’явилися в соціальних мережах, і вона втратила доступ до свого акаунту WhatsApp.
Активісти кажуть, що існувало кілька причин для зростання анти-ЛГБТ настроїв. З’явилося нове політичне керівництво на провінційному рівні — один кандидат був китайцем і не мусульманином, що викликало протести мусульманських консерваторів. Крім того, Сполучені Штати легалізували одностатеві шлюби у 2015 році, що спонукало багатьох індонезійських політиків бути дедалі обережнішими щодо руху за права ЛГБТ.
Все це відбувалося під час правління президента Джоко Відодо, відомого як Джокові, який перебував при владі з 2014 по 2024 рік.
Ненден Секар Арум, виконавчий директор Мережі свободи вираження Південно-Східної Азії (SAFEnet), каже, що криміналізація та цензура щодо ЛГБТ-людей значно посилилися під час адміністрації Джокові. Між 2016 і 2018 роками Міністерство зв’язку та інформації заблокувало 169 вебсайтів з “аморальним” ЛГБТ-контентом, а також додаток для знайомств Grindr і Blued, соціальну мережу для геїв.
Це міністерство більше не публікує назви заблокованих додатків та сайтів, тому неясно, скільки з них залишаються недоступними.
Індонезійська поліція вже регулярно заарештовує групи людей, які збираються на вечірки. У лютому поліція заарештувала 56 осіб у Джакарті. А минулого листопада Іса Зега, трансгендерна жінка та інфлюенсерка в соціальних мережах, стала підозрюваною у справі про богохульство після завантаження контенту, на якому вона вирушає у паломництво Умра в хіджабі. Обидва ці випадки сталися за адміністрації Прабово Субіанто, нинішнього президента.
“Нинішній уряд фактично продовжує [роботу Джокові]“, – каже Ненден.
2008
Закон про порнографію
Будь-кого, хто виготовляє, поширює або продає порнографію, що містить “девіантний статевий акт”, визначення якого за законом включає статеві акти між особами однієї статі, може бути ув’язнено.
2014
Постанова про обробку інтернет-сайтів з негативним контентом
Дозволяє уряду блокувати вебсайти, які вважаються такими, що мають “негативний контент”, зосереджуючись переважно на порнографії та “іншій незаконній діяльності”. З 2016 року це використовується для блокування сайтів та мобільних додатків, пов’язаних з ЛГБТ.
2016
Постанови Індонезійської комісії з питань мовлення (KPI)
Забороняє зображення сексуальної та гендерної різноманітності у чоловіків, а потім будь-яку теле- чи радіопрограму, яка “пропагувала” гомосексуальний спосіб життя.
2020
Постанова про приватних організаторів електронних систем
Зобов’язує всі цифрові та соціальні медіаплатформи ділитися з Міністерством зв’язку та інформації вибором сексуальної орієнтації кожного облікового запису.
2024
Поправка до Закону про електронну інформацію та транзакції
Будь-кого, хто поширює контент, що вважається таким, що “суперечить нормі”, включаючи контент, пов’язаний з ЛГБТ, може бути ув’язнено.
2024
Законопроєкт про внесення змін до Закону про мовлення
Парламент розпочинає обговорення внесення змін до Закону про мовлення з метою запровадження нових обмежень на будь-який контент або рекламу, що зображує поведінку, пов’язану з ЛГБТ, з покараннями від письмових попереджень до відкликання ліцензій. Дебати щодо законопроєкту відкладаються на прохання кількох політиків, але в листопаді його знову включають до списку законодавчих пріоритетів.
“Я залишуся”
Законодавець Лаксоно каже, що законопроєкт про мовлення все ще перебуває на стадії обговорення в парламенті, і рішення про те, коли його буде завершено, ще немає. Але для законодавців є звичним раптово завершувати роботу над законопроєктами, як це було у випадку із Законом про військову службу.
Йовантра Арієф, директор Remotivi, організації, що займається дослідженням медіа, прогнозує, що парламент поспішить з обговоренням цього законопроєкту та незабаром його завершить.
Індонезійська комісія з питань мовлення (KPI) розглядає це питання просто: новий законопроєкт спрямований на захист дітей, каже голова KPI Убайділла.
“Ми зосереджуємося на тому, як забезпечити, щоб діти, які дивляться, не зазнавали впливу, що спонукає їх виправдовувати таку поведінку”, – каже він.
Тим часом Вінаа каже, що планує протистояти новому законопроєкту інакше, ніж вона реагувала на події 2016 року, коли вона на роки зникла з соціальних мереж.
“На цей момент я не хочу, щоб вони знову змогли мене змусити замовкнути”, – каже вона. “Тому, що б не сталося, я залишуся в цифровому просторі, щоб повернути собі ці простори, усвідомлюючи всі пов’язані з цим ризики”.
