Гідність і права транс*людей — це НЕ загроза свободі слова
Спочатку «Nius» і AfD, а тепер ще й організація Initiative Queer Nations (IQN) звинувачують німецькі ЗМІ в тому, що вони нібито «приховують критичні матеріали» про транс*людей. Насправді жодних доказів цьому немає — це просто роздування ворожнечі.
IQN каже, що турбується за свободу слова в журналістиці. Особливо їм не подобаються державні канали ARD і ZDF та ліво-ліберальні газети. А от про проблеми зі свободою слова в правих і консервативних ЗМІ вони чомусь мовчать. Для них головна «небезпека» — це позитивне висвітлення транс* тем (те, що за кордоном називають «вокізм»).
Ян Феддерзен і Тілль Рандольф Амелунґ — два основні автори блогу IQN — прочитали статті в журналі «Spiegel» і вирішили, що вся криза довіри до ЗМІ сталася через те, що журналісти «занадто добре» пишуть про транс*людей.
Позитивні матеріали про транс*людей їх завжди дратували
Вони вважають транс*людей винними мало не в усьому: і в тому, що люди голосують за правих, і в розколі суспільства, і в «ранній сексуалізації дітей», і навіть у тому, що в ARD і ZDF падають рейтинги. Будь-який позитивний матеріал про транс*людей для них — це «пропаганда» і «небезпека для суспільства».
Вони вимагають більше «критичних», а насправді просто негативних матеріалів про транс*медичну допомогу. Посилаються на Алісу Шварцер і кажуть, що в ЗМІ майже немає критики.
В одній зі статей «Spiegel» розповідалося, як у 2023 році в ARD відхилили ідею документального фільму про ризики гормональної терапії для підлітків. IQN одразу вирішили, що це «доказ» цензури.
Але один випадок — це ще не система. Це просто чиїсь особисті образи й розчарування, а не факти.
Вони проти Закону про самовизначення гендеру (SBGG), який дозволяє транс*людям самим визначати свою гендерну ідентичність без купи довідок. Кажуть, що суспільство «не готове», бо нібито не було достатньо «критичних» матеріалів. Але звідки вони знають про ці матеріали, якщо їх «не публікують»?
Права людини перетворюють на «питання думки»
Коли права людини однієї групи оголошують «питанням думки», це створює атмосферу, у якій стає легше виправдовувати насильство. І ми вже бачимо цю атмосферу.
Тілль Рандольф Амелунґ особливо любить тему дітей і підлітків. Але замість того, щоб вимагати дійсно якісних наукових досліджень, він просто підтримує негативний настрій.
Щодо блокаторів пубертату: ті самі препарати роками спокійно призначають дівчаткам при передчасному статевому дозріванні (і нікого це не обурює). А коли їх призначають транс*підліткам — відразу крики про «експерименти над дітьми». Це і є подвійні стандарти.
Висновок простий: нас у спокої не залишать. IQN і далі називатимуть себе «квір-організацією», але на ділі поширюватимуть ту саму риторику, що й AfD — тільки трохи іншими словами.
