Міністерка з питань рівних можливостей Італії Елена Бонетті представила національну стратегію щодо ЛГБТ+, що стане одним із останніх помітних рішень поки ще чинного уряду Маріо Драґі.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на La Repubblica.
Стратегія містить перелік заходів, “обов’язкових до виконання” італійським урядом протягом наступних трьох років.
Серед них – відпустка по догляду за дитиною для одностатевих батьків, стимули для компаній, які беруть на роботу трансперсон, включення в колективні трудові договори антидискримінаційних норм для гомосексуалів, навчальні курси для правоохоронців та заходи з протидії конверсійної терапії для неповнолітніх ЛГБТ+.
“Текст (стратегії) писався за погодженням між кількома міністерствами, у політичному керівному комітеті, в якому були представники місцевої влади, та із залученням 60 асоціацій. Дуже спільний процес”, – наголосила Бонетті.
Вона додала, що сподівається на втілення документа наступним урядом Італії, оскільки це також входить у зобов’язання перед Європейським Союзом.
Водночас у партії “Брати Італії”, яка перемогла на останніх парламентських виборах і лідерка якої Джорджія Мелоні має стати наступною прем’єр-міністеркою, назвали оприлюднену стратегію щодо ЛГБТ “піар-ходом”.
“Це не тільки несправедливий крок, але й безглуздий. Національна стратегія щодо застосування правил ЄС в Італії розпочалася у 2020 році. Уряд мав два роки, і робити це зараз, за кілька днів до зміни влади, – це просто піар-хід, тому що не можна брати на себе жодних зобов’язань перед наступним урядом”, – заявила членкиня “Братів” Євгенія Роккелла.
Вона дала зрозуміти, що новий уряд Італії буде готовий переглянути ухвалену стратегію. Як відомо, лідерка “Братів Італії” критично висловлювалася щодо розширення прав ЛГБТ і виступала проти так званих “гендерних свобод”.
Згідно з даними Агентства ЄС із фундаментальних прав, в Італії досі поширені упередження щодо представників ЛГБТ: лише 39% вільно виражають свою ідентичність (у середньому в ЄС 47%), 23% заявили, що зазнали дискримінації на робочому місці, 32% – домагань, а 8% – фізичного нападу за останні п’ять років.