Червень у всьому світі відзначається як Місяць гордості — час видимості, солідарності та боротьби за права ЛГБТ+ людей. Україна, зокрема й Тернопіль, не стоїть осторонь цих процесів. Журналісти одного з місцевих медіа вирушили на вулиці міста, щоб дізнатися, як тернополяни ставляться до представників ЛГБТ+ спільноти.
опитування показали широкий спектр думок: від толерантності й підтримки — до агресивної нетерпимості. Багато респондентів наголошували на праві кожного на особисте життя, любов і вибір, водночас дехто повторював стереотипи про “норму”, “біологію” або “традиційність”, а також говорив про “пропаганду” та “відхилення”.
Серед голосів підтримки звучали твердження: «любов — це любов», «ніхто не має права засуджувати», «це особистий вибір». Декілька учасників апелювали до наукових фактів, згадуючи, що гомосексуальна поведінка спостерігається і в природі — зокрема в дельфінів і птахів.
Натомість противники рівності використовували релігійні аргументи або говорили про «збочення» та «психічні проблеми», відображаючи класичну гомофобну риторику. Частина опитаних заявила, що ЛГБТ+ люди «можуть робити що хочуть, але не публічно» або «нехай роблять удома, та не впливають на дітей».
Це опитування вкотре показало, що українське суспільство залишається розділеним у питанні ЛГБТ+ прав. Позитивно, що серед тернополян дедалі більше тих, хто обирає повагу, розуміння й людяність — навіть попри тривалий вплив релігійного та консервативного дискурсу.
Місяць гордості — це нагода не лише святкувати видимість, а й працювати з упередженнями, які досі залишаються у багатьох громадах.
