Вони захищають країну, яка не може захистити їх: законопроєкт про цивільне партнерство «за» і «проти»
Паша і Влад воюють на Донеччині. Вони пара. Нещодавно Владислав пішов на фронт, щоб бути ближчим до свого партнера. Однак, якщо з кимось із них щось трапиться, то іншого навіть у лікарню не пустять. Бо за законом вони один одному ніхто. Чому так сталося та як цьому зарадити. Розберемося разом.
Нині наше суспільство має багато заборонених або незручних тем. «Диванні експерти« часто говорять про те, що нормально, а що ненормально, замість того, аби просто прийняти деякі речі.
Прийняти те, що у декретну відпустку замість жінки може йти чоловік, що думка оточуючих про тебе не така вже й важлива і що кожен сам має обирати як жити і які стосунки обирати.
Вона не заміжня — з нею щось не так. Їй 40, а в неї немає дітей — хай би хоч від когось завагітніла. Її б’є чоловік, а вона не може знайти до нього підхід, сім’я — це ж так важливо, нащо розлучатися. Він кохає хлопця — у нього якісь відхилення. Ми звикли до ярликів замість того, щоб приймати вибір інших і не сунути свого носа в їхні життя. Мабуть, така наша природа. Однак разом з тим, нікому не подобається, коли вказують як жити. Та досить цих ліричних відступів. Нумо до справи.
Нині нашу країну захищають ті, хто її любить, хто прагне аби вона розвивалася — чоловіки, які залишили вдома дружин, жінки, які по пів року не бачили власних дітей, геї та лесбійки, які не мають в країні, яку захищають жодних прав і часто стикаються з суспільним осудом.
Нині на передовій нас захищають хлопці-геї та дівчата-лесбійки, яким важливе майбутнє країни, а люди ж яких вони захищають досі продовжують «гнати на них бочку» і називати психологічно нездоровими.
Однак, відкинувши всі оці догми і штуки про Адама і Єву, давайте мислити як люди сучасні, ті, які приймають інших такими як вони є.
Зауважимо, що останні опитування показують, що більшість українців радше підтримують легалізацію одностатевих союзів. Згідно з Київського міжнародного інституту соціології, більше половини (64%) погоджуються, що ЛГБТ-люди повинні мати такі ж права, як й інші громадяни.
До чого це все?
Народна депутатка Інна Совсун подала на реєстрацію законопроєкт про реєстровані партнерства, тепер у народних депутатів є 5 днів, щоб підписати його.
Над законопроєктом разом з командою ГО «ЛГБТ+ військові за рівні права» та ГО «Точка опори» працювали 9 місяців.
Реєстровані партнерства – це новий інститут для тих, хто не може чи не хоче брати шлюб. Ним можуть скористатися військові та цивільні, одностатеві та різностатеві пари.
У разі підтримки Верховною Радою, законопроєкт нарешті допоможе парам визначити взаємні права та обов’язки, питання володіння майном, спадку, соціального захисту, прав у разі смерті чи зникнення партнера чи партнерки.
Сотні ЛГБТ-військових та тисячі ЛГБТ-цивільних потребують шлюбної рівності! Це захистить права наших громадян_ок, які разом з усіма працюють на перемогу.
Ми дізналися як реагують на законопроєкт депутати Верховної Ради.
Чому такі законопроєкти важливі?
Бо нині нашу країну захищає велика кількість людей з ЛГБТ спільнот, які у разі смерті найближчої людини виявляються ніким. Цивільні партнерства у нашій новій реальності тепер радше про поранення, полон, або загибель одного з партнерів.
Наприклад, партнер чи партнерка не можуть потрапити до реанімації, не можуть ухвалювати рішення стосовно лікування. Якщо людина загинула, партнери не можуть вирішувати, де і як поховати. У них немає ніяких прав. Так само й з компенсацією, яку виплачують родині загиблого військового. Усе це недоступне для ЛГБТ-військових. Але має бути. То чому ЛГБТ-люди, що воюють на рівні з усіма або працюють і платять податки, досі не мають рівних прав?»
Однак все це може змінитися. Якщо за законопроєкт проголосують депутати.
Дещо із
- Реєстрованим партнерством є зареєстрований в порядку, визначеному цим Законом, добровільний сімейний союз двох повнолітніх осіб, однієї чи різної статі, в основі якого лежить взаємоповага, взаєморозуміння, взаємопідтримка, взаємні права та обов’язки.
- Реєстровані партнери вважаються один щодо одного близькими родичами.
- Відносини реєстрованого партнерства регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, рівності та недискримінації.
- Реєстровані партнери мають право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
- Майно, набуте реєстрованими партнерами за час перебування в реєстрованому партнерстві, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними.
- Реєстровані партнери мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання реєстрованого партнерства.
- У спадкових правовідносинах реєстровані партнери вважаються один щодо одного спадкоємцями першої черги за законом.
- Реєстровані партнери мають право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності.
- Реєстровані партнери мають право на виплату грошової допомоги, що належала іншому з реєстрованих партнерів відповідно до законодавства, але залишилася не одержаною у зв’язку з його смертю.
- У випадках, якщо особа, що зареєструвала партнерство є військовослужбовцем, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», то їй надається відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення у випадках, реєстрації партнерства, тяжкого стану здоров’я або смерті реєстрованого партнера, пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало реєстрованого партнера, та в інших випадках передбачених законодавством.
- Реєстрований партнер має право, як член сім’ї першого ступеня споріднення, на офіційне впізнання тіла іншого з реєстрованих партнерів в разі його раптової смерті.
- Реєстрований партнер має право бути похованим поряд з іншим з реєстрованих партнерів на місцях родинного поховання.
Звідки ноги ростуть?
Нагадаємо, що в липні Петиція до президента про легалізацію одностатевих шлюбів набрала необхідні 25 тисяч голосів. Там говорилося, що «У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це».
Зеленський зауважив, що наразі легалізувати одностатеві шлюби не вийде, оскільки вони за Конституцією «ґрунтуються на вільній згоді жінки і чоловіка». Але Кабмін, за його словами, нібито вже «напрацьовував варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства» – альтернативи шлюбам.
І наостанок, у Сімейному кодексі про те, що «для укладення шлюбу необхідна взаємна згода осіб, які одружуються, і досягнення ними шлюбного віку», тобто 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Серед перешкод для укладання шлюбу там називають наявність родинних зв’язків, недієздатність одного з партнерів чи перебування одного з них у шлюбі. Серед перешкод не вказана приналежність партнерів до однієї статі.
