Від Києва до Одеси: хвиля протестів проти Цивільного кодексу №15150 набирає обертів
У травні одразу в кількох містах України запланована хвиля протестів проти нового проєкту Цивільного кодексу №15150. Ініціативу вже підтримали активісти в Києві, Харкові, Львові, Вінниці, Івано-Франківську, Чернівцях та Одесі. Люди виходять не «проти закону як такого», а з вимогою — доопрацювати документ так, щоб він не звужував права та відповідав європейським стандартам.
Причина обурення — низка положень, які, на думку правозахисників, створюють ризики для прав жінок, дітей, ЛГБТІК+-людей і людей з інвалідністю. Йдеться і про розмиті формулювання, і про потенційні обмеження у сфері власності та свободи слова. Після того як 28 квітня Верховна Рада підтримала документ у першому читанні, дискусія вийшла за межі експертного середовища й перейшла на вулиці.
Першою стане в Києві 5 травня, яку організовує «Марш Жінок». Учасники планують не лише висловити свою позицію, а й передати депутатам конкретні пропозиції до законопроєкту.
Вже наступного дня, 6 травня, естафету підхопить — там говоритимуть про небезпеку поспішного ухвалення документа без належного доопрацювання.
7 травня протести у Львові та Вінниці за участі громадської організації «Інсайт». Правозахисники підготували детальний пакет змін — понад 70 сторінок — і наполягають, що їх не можна ігнорувати.
Далі акції продовжаться в Івано-Франківську (8 травня) та Чернівцях (9 травня), а в Одесі одразу дві дати — 10 і 17 травня. Там окрему увагу приділяють не лише правам людини, а й потенційним ризикам у питаннях державного майна.
Символічною стане 17 травня в Києві — у Міжнародний день протидії гомофобії, біфобії та трансфобії. Правозахисні організації планують підняти питання не лише конкретного законопроєкту, а й ширшого контексту: чи відповідає курс України на євроінтеграцію реальним крокам у сфері прав людини.
Окрема критика стосується положень, які фактично ігнорують одностатеві пари. Попри певні зміни формулювань, у документі відсутні механізми юридичного визнання таких родин. Це суперечить як практиці Європейського суду з прав людини, так і зобов’язанням України як країни-кандидата до ЄС. На цьому фоні особливо помітною виглядає затримка з ухваленням законів про цивільні партнерства, які вже тривалий час перебувають у парламенті.
Активісти наголошують: мова не про політичну боротьбу, а про базові правила співжиття в країні на десятиліття вперед. Саме тому вони наполягають на відкритому обговоренні, залученні експертів і врахуванні позиції громадянського суспільства.
Протести, які розгортаються по всій країні, виглядають як спроба повернути цю розмову в публічну площину. І водночас — нагадування, що права людини не можуть бути «додатком» до реформ, навіть у складні часи.
