Напередодні початку XV сесії Верховної Ради України коаліція провідних правозахисних організацій оприлюднила перелік законопроєктів, ухвалення яких є критично важливим для виконання Україною зобов’язань на шляху до вступу в Європейський Союз. Йдеться про системні зміни у сфері прав людини, недискримінації, доступу до правосуддя та цифрової інклюзії.
Правозахисники наголошують: захист основоположних прав і свобод є наскрізною вимогою всіх переговорних розділів з ЄС. Без реального дотримання прав людини євроінтеграційні реформи залишатимуться формальними.
Усього організації визначили 10 пріоритетних законопроєктів, які потребують першочергового включення до порядку денного парламенту.
Захист приватності та недискримінація
Серед ключових документів — законопроєкт про захист персональних даних, який має гармонізувати українське законодавство з Загальним регламентом ЄС про захист даних (GDPR). Його ухвалення є давньою рекомендацією Єврокомісії та необхідною умовою розвитку цифрових сервісів і захисту права на приватність.
Окрему увагу правозахисники приділяють законодавчим ініціативам, спрямованим на боротьбу з дискримінацією та мовою ворожнечі. Зокрема, йдеться про законопроєкт, який вводить відповідальність за злочини, скоєні з мотивів нетерпимості, розширює перелік захищених ознак і наближає українські норми до стандартів ЄС та Ради Європи.
Права ЛГБТІК+ та зареєстровані партнерства
Один із принципово важливих для ЛГБТІК+-спільноти законопроєктів стосується впровадження інституту зареєстрованого партнерства. Документ має усунути інституційну дискримінацію та забезпечити повагу до приватного і сімейного життя відповідно до Європейської конвенції з прав людини та законодавства ЄС.
Правозахисники підкреслюють, що йдеться не про “спеціальні права”, а про рівний правовий захист для громадянок і громадян України, зокрема у сфері майнових, соціальних та процесуальних прав.
Насильство, правосуддя та доступ до допомоги
До пріоритетів також увійшли законопроєкти щодо повнішої імплементації Стамбульської конвенції, посилення відповідальності за домашнє насильство, зокрема щодо дітей, а також розширення доступу до безоплатної вторинної правничої допомоги.
Окремо наголошується на необхідності ухвалення нового закону про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, який має гарантувати реальну незалежність цієї інституції відповідно до Паризьких і Венеційських принципів.
Цифрова доступність і участь громадян
Серед рекомендацій — законопроєкти про право на звернення та цифрову доступність. Вони мають посилити участь громадян у публічному житті, підзвітність органів влади та забезпечити рівний доступ до цифрових послуг для людей з інвалідністю та інших вразливих груп.
Правозахисна спільнота наголошує: ухвалення цих законів не лише наблизить Україну до членства в ЄС, а й сприятиме побудові держави, у якій права кожної людини — незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи соціального статусу — є реально захищеними, а не декларативними.
Матеріал підготовлено на основі позиції Центру прав людини ZMINA та коаліції правозахисних організацій.