Історія Насті, Наталі та Юлі: мати та сестра, що приймають і підтримують бісексуальну дівчину
«Якщо буде потреба захищати права моєї доньки, я не буду мовчати. Зараз я ще з цим не стикалася і до цього не доходило. Але якщо питання ставатиме, що я маю підтримати свою дитину, це навіть не обговорюється», — каже мати Насті. Такої ж думки її сестра Юлія.
Наталя дізналася про бісексуальність доньки кілька років тому: «У мене взагалі не було негативної реакції. Для мене це не було трагедією чи здивуванням. Ну, подобаються дитині і дівчата, і хлопці, то й що… Я сприймаю свою доньку будь-яку… вона завжди була моєю дитиною, і нею і буде.»
Історії прийняття ЛҐБТК+ близькими дуже різні. Одне можна сказати напевно: підтримка та прийняття сприяє зміцненню емоційного зв’язку між батьками та дітьми. Це допомагає їм відчувати себе впевненіше та сміливіше у будь-якій життєвій ситуації.
Досі ЛҐБТК+ в Україні не мають захисту з боку держави, не мають прав на рівні з усіма українцями та українками. Поки що законом не передбачений захист від злочинів на ґрунті ненависті, з якими часто стикаються ЛҐБТК+, для одностатевих пар все ще неможливо узаконити стосунки зі своїми партнерками та партнерами.
Історія Насті та її мами Наталі — одна з тих позитивних історій прийняття, які би хотіла мати кожна людина. Адже, на жаль, лише частинка дітей мають близьких, які їх приймають. Проте такі історії, як ця, надихають та вселяють надію.
Мама Наталя також звертається до батьків та рідних, які приймають ЛҐБТК+, але соромляться чи бояться публічно говорити про права своїх дітей.
Текст: Марко І-Крапка
Пост створено за підтримки представництва «Фонду Фрідріха Наумана за Свободу» в Україні Friedrich Naumann Foundation for Freedom Ukraine
