У Штутгарті торговий центр Milaneo опинився в центрі суперечки після того, як охорона не дозволила учасникам Christopher Street Day зайти всередину з райдужними прапорами.
Інцидент стався ще 25 липня, але широкого розголосу набув лише зараз після публікації у Stuttgarter Zeitung.
Учасниця CSD Юлія К. розповіла, що разом із супутником після прайд-маршу хотіла зайти до Milaneo, щоб поїсти. Обоє носили райдужні прапори як накидки.
Саме це і стало проблемою.
Охорона повідомила, що видиме носіння прапорів у торговому центрі заборонене. Щоб потрапити всередину, відвідувачам довелося сховати їх.
Особливе обурення викликало те, що в цей самий час сам Milaneo активно використовував Pride-символіку у власному оформленні – на екранах, вітринах та рекламних площах.
Для Юлії К. це стало очевидним прикладом суперечності між маркетинговою підтримкою ЛГБТК+ спільноти і реальним ставленням до квірної видимості.
Вона назвала ситуацію морально сумнівним “пінквошингом”.
Суть претензії проста: якщо компанія публічно позиціонує себе як союзник ЛГБТК+ людей, то така підтримка має проявлятися не лише у веселковому брендингу в сезон прайдів.
Вона має працювати і тоді, коли реальні квірні люди заходять у простір зі своєю символікою.
Керівництво Milaneo захищає заборону
На відміну від схожого випадку в Гамбурзі, керівництво Milaneo не стало вибачатися.
Менеджер центру Дірк Койтен заявив, що заборона на прапори є загальною внутрішньою нормою і не спрямована конкретно проти ЛГБТК+ символіки.
За його словами, правило однаково стосується державних, футбольних, політичних і Pride-прапорів.
Керівництво пояснює це міркуваннями безпеки та бажанням забезпечити безперебійну роботу великого торгового центру.
Койтен також відкинув звинувачення у дискримінації та пінквошингу, заявивши, що маркетинг на підтримку різноманіття не суперечить внутрішнім правилам для відвідувачів.
Формально така позиція може бути юридично допустимою.
Адвокат CSD у Штутгарті Конрад Філіп Фольквайн зазначив, що торговий центр, як приватний простір, має право встановлювати загальну заборону на прапори.
Але він також назвав поведінку Milaneo суперечливою.
“Особливо з огляду на те, що сам Milaneo використовує Pride-символіку в маркетингових і рекламних цілях, я вважаю суперечливим і суспільно критичним забороняти учасникам CSD демонструвати відповідні прапори”, – зазначив юрист.
У Гамбурзі після схожого інциденту вибачилися
Ситуація в Штутгарті дуже нагадує історію, яка нещодавно сталася в торговому центрі Europa Passage у Гамбурзі.
Там під час CSD 1 серпня людям із райдужними прапорами також відмовляли у вході.
Але реакція керівництва була іншою.
Менеджер Europa Passage Карстен Берґшнайдер заявив, що офіційної вказівки забороняти Pride-прапори не існувало.
Він також пообіцяв, що працівників охорони, які надто вільно трактували правила та дискримінували відвідувачів, більше не залучатимуть до роботи.
У Гамбурзі критика була ще гострішою через жорсткі дії охорони та втручання поліції.
Саме на цьому тлі позиція Milaneo виглядає особливо показово.
У Штутгарті керівництво не говорить про помилку окремих працівників і не переглядає правило. Навпаки – заборону захищають як нормальну частину політики торгового центру.
І тут виникає головне питання.
Чи достатньо компанії повісити веселкову рекламу, щоб називати себе союзником ЛГБТК+ спільноти, якщо водночас вона просить реальних людей сховати райдужний прапор перед входом?
Юридично ці речі можуть не суперечити одна одній.
Але символічно суперечність очевидна.
Pride-символіка має сенс саме тому, що вона означає видимість, прийняття і право не приховувати себе.
Коли веселка дозволена на рекламному екрані, але небажана на плечах відвідувача, підтримка починає виглядати радше як частина маркетингової кампанії, ніж як реальна позиція.
І саме тому ця історія вийшла далеко за межі внутрішніх правил одного торгового центру.
Вона знову повертає до старого питання, яке щороку звучить у сезон прайдів: де закінчується союзництво і починається просто комерційне використання веселки.