Нове наукове дослідження показало, як гормональна терапія впливає на трансгендерних жінок на молекулярному рівні
Нове дослідження продемонструвало, що гормонозамісна терапія (ГЗТ) покращує життя трансгендерних жінок не лише психологічно, а й на біологічному рівні.
Як повідомляє IFLScience.com, команда дослідників із Murdoch Children’s Research Institute (MCRI) у Вікторії (Австралія) проаналізувала біологічні зміни, які відбуваються під час тривалого прийому гендерно-афірмативних гормонів.
Вчені дослідили понад 5 000 білків крові у зразках, взятих у 40 дорослих трансжінок до початку терапії та після кількох місяців лікування. Результати порівняли з даними великого довготривалого дослідження цисгендерних жінок.
Згідно з публікацією у журналі Nature Medicine, вже через шість місяців щоденного прийому естрадіолу та антиандрогенів білкові зміни в організмі пацієнток почали наближатися до показників цисгендерних жінок.
Дослідники виявили, що фемінізуюча гормональна терапія значно зменшує кількість білкових біомаркерів, пов’язаних із чоловічою фертильністю та репродуктивними процесами, натомість активує ті, що відповідають за розвиток грудей та накопичення жирової тканини, подібно до процесів, які спостерігаються у жінок під час менопаузи, коли також призначають ГЗТ.
Цікаво, що дослідження також показало можливий позитивний вплив фемінізуючих гормонів на імунну систему та здоров’я серця.
Доцент MCRI Борис Новаковіч зазначив, що така терапія “може впливати на ризик розвитку алергічних та аутоімунних захворювань, які частіше зустрічаються у жінок”, а також “знижує ризик серцево-судинних хвороб, які частіше спостерігаються у чоловіків”.
“Це підкреслює, що людська біологія є гнучкою і навіть у дорослому віці організм реагує на зміни статевих гормонів,” — наголосив учений.
Дослідники закликають до «персоналізованого» підходу у призначенні ГЗТ
Новаковіч підкреслив, що результати дослідження мають спонукати медичних фахівців уважніше спостерігати за станом здоров’я пацієнтів, які проходять гормональну терапію, та адаптовувати лікування під індивідуальні потреби кожної людини.
Науковиця і співавторка дослідження професорка Ада Чеунг додала, що отримані результати можуть бути корисними не лише для трансгендерної медицини, а й для загального розвитку системи охорони здоров’я:
“Дослідження білкових змін може допомогти у створенні персоналізованих підходів до лікування, моніторингу ефективності гендерно-афірмативної гормональної терапії у трансжінок і ранньому виявленні можливих побічних ефектів, пов’язаних із серцево-судинною чи імунною системою,” — зазначила вона.
Хоча результати відкривають унікальне розуміння того, як ГЗТ покращує самопочуття трансгендерних людей на біологічному рівні, дослідники наголошують: потрібні подальші дослідження, щоб повністю зрозуміти вплив персоналізованих підходів до терапії.
Раніше низка наукових робіт вже показала, що рівень жалю серед трансгендерних людей, які проходять гормональну терапію, є надзвичайно низьким.
Так, дослідження, опубліковане у American Journal of Surgery у 2024 році, засвідчило, що показники жалю після переходу набагато нижчі, ніж після операцій зі збільшення грудей, баріатричних операцій або навіть народження дітей.
Інше дослідження 2023 року виявило, що досвід “детранс” не завжди означає повернення до статі, призначеної при народженні — 60% таких людей переходять до небінарної ідентичності, а більшість із них позитивно оцінюють свій досвід пошуку власної гендерної ідентичності.
