Британський актор, сер Ієн Маккеллен розповів про один із небагатьох моментів у житті, про який досі шкодує. Він так і не сказав батькові, що є геєм, хоча вже в молодості добре розумів власну сексуальність.
До цих спогадів Маккеллен повернувся під час зйомок програми Tea with Judi Dench. Напередодні він перечитував старі листи від свого батька, Деніса Мюррея Маккеллена, і особливо зупинився на одному – написаному до його 21-річчя.
У той час Маккеллен уже навчався в університеті й не жив удома. У листі батько писав, що любить його, пишається ним і завжди буде поруч.
“Він просто говорив, що любить мене, що я добре справляюся і що він завжди буде за мною приглядати”, – згадує актор.
Саме в 21 рік Маккеллен уже точно знав, що він гей.
“Я знав, що був геєм у 21. Це було найбільшим відкриттям у моєму житті – прийняти це”, – сказав він.
І сьогодні, перечитуючи батьківський лист через десятиліття, актор задається питанням: можливо, батько тоді відчував, що син хоче про щось поговорити.
“Однією з перших людей, з ким я мав би про це поговорити, був мій тато. Але я цього не зробив”, – зізнався Маккеллен.
Він назвав роки приховування своєї сексуальності від родини “марною тратою часу”.
“У мене небагато жалю в житті, але це один із них”, – додав актор.
Камінг-аут, який відбувся значно пізніше
Мати Маккеллена, Марджері, померла від раку молочної залози у 1952 році, коли йому було лише 12 років. Батько Деніс помер у 1964-му.
Публічно Ієн Маккеллен зробив камінг-аут лише у січні 1988 року, у віці 48 років. Це сталося під час прямого ефіру BBC Radio в межах дискусії про Section 28 – законодавчу норму, яка обмежувала можливість позитивно говорити про гомосексуальність у школах і місцевих органах влади.
Його камінг-аут відбувся не просто як особисте зізнання, а в політичному контексті, коли права ЛГБТК+ людей у Великій Британії були предметом гострої боротьби.
Актор також згадував, як розповів про себе сестрі Джин.
Її реакція виявилася зовсім не такою, якої він, можливо, боявся.
“О, Ієне, я знала це вже сто років і не хотіла говорити, бо думала, що ти сам не хочеш про це говорити”, – відповіла вона.
Ця фраза багато в чому перегукується з його нинішніми роздумами про батька.
Іноді страх перед розмовою виявляється сильнішим за реальну реакцію близьких.
Чому ця історія досі важлива
Історія Маккеллена не лише про особистий жаль.
Вона про те, як багато ЛГБТК+ людей роками живуть із відчуттям, що повинні приховувати важливу частину себе навіть від тих, хто їх любить.
Камінг-аут – дуже особисте рішення. Ніхто не зобов’язаний розкривати свою сексуальну орієнтацію чи гендерну ідентичність, якщо не почувається безпечно або просто не готовий.
Але досвід Маккеллена показує інший бік цієї історії – іноді мовчання залишає по собі питання, на які вже неможливо отримати відповідь.
Чи знав батько? Чи здогадувався? Чи хотів запитати? Чи справді був готовий почути?
Маккеллен цього вже не дізнається.
Саме тому його слова звучать так сильно – не як заклик до всіх негайно робити камінг-аут, а як нагадування про ціну, яку іноді має страх бути собою.
Сьогодні Ієн Маккеллен є однією з найвідоміших відкритих гей-постатей у британській культурі та багато років виступає за права ЛГБТК+ людей.
Але навіть після десятиліть відкритого життя він повертається до того 21-річного себе, який читав лист від батька, знав, ким є, і все одно не наважився сказати про це вголос.
